Злочин вважається закінченим з моменту, коли суб’єкт госпо дарської діяльності повинен був здійснити обов’язкову здачу чи обов’язковий продаж наявних у нього предметів злочину і не здій снив їх.

4. Суб’єктом злочину можуть бути службова особа суб’єкта ґ: сподарської діяльності, яка здійснює видобування, переробку (ут ч афінаж), скуповування дорогоцінних металів чи дорогоцінного ка міння, або індивідуальний підприємець.

5. З суб’єктивної сторони злочин характеризується виною *формі прямого умислу.

ЦК (ст. 138, 140).

Закон України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і вихори таїшя дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями ними” від 18 листопада 1997 р,

Підроблення знаків поштової оплати і прозїних квитків

Виготовлення з метою збуту, збут або використає:. завідомо підроблених знаків поштової оплати, марк ваної продукції, міжнародних купонів для відлові посвідчень особи для міжнародного поштового обмін відбитків маркувальних машин, а також квитків зал ничного, водного, повітряного або автомобільного трагк порту та інших проїзних документів і документів й перевезення вантажу —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковувана мінімумів доходів громадян або виправними роботами н строк до двох років, або обмеженням волі на строк л трьох років.

1. Об’єкт злочину — порядок оплати внутрішніх і міжнародк поштових і транспортних послуг, який забезпечує фінансові ш: реси держави, інших перевізників, права і законні інтереси спожі- вачів.

2. Предметом злочину є; 1) знаки поштової оплати; 2) маркоз : продукція; 3) міжнародні купони для відповіді; 4) посвідчення ос. для міжнародного поштового обміну; 5) відбитки маркувальних шин; 6} квитки залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту, інші проїзні документи і документи на перевезення вантажу.

Знаки поштової оплати — це реквізити поштових відправ які підтверджують оплату послуг поштового зв’язку (листи, поштови картки, бандеролі, посилки, прямі поштові контейнери тощо; знаки поштової оплати в Україні використовуються поштові маркі, міжнародні купони для відповіді, відбитки кліше маркувальних машин, відбитки спеціального штемпеля.

Під маркованою продукцією потрібно розуміти виготовлені ти пографським способом поштові відправлення (марковані конверти і марковані поштові картки) із надрукованим на них зображенням

Поштових марок (віньєтки) —державних знаків, які є засобом оплати послуг поштового зв’язку, виготовлені друкарським способом, з Художнім зображенням та зазначенням їх номінальної вартості. Поштові марки, блоки, марковані конверти і картки друкуються на поліграфічних підприємствах, що мають ліцензію МФ на право виготовдення знаків поштової оплати.

Міжнародний купон для відповіді — це спеціальний знак Міжнародного бюро Всесвітнього поштового союзу, віддрукований на папері з водяними знаками, яким можна замінити поштові марки Р розрахунку оплати одного простого міжнародного листа вагою до 20 грамів, що пересилається авіатранспортом. На лицьовому боці Міжнародних купонів для відповіді, які використовуються для оплати міжнародної кореспонденції, повинен міститись відбиток кале-рідарного штемпеля зарубіжної поштової установи, яка продала куон.

Посвідчення особи для міжнародного поштового обміну — це посвідчення, які видаються поштовими органами країн — учасниць Всесвітнього поштового союзу і посвідчують право особи на одержання поштової кореспонденції, що надсилається їй чи на абснентську скриньку.

Предметом злочину є також відбитки маркувальних машин, Маркувальна машина — це пристрій, призначений для нанесення на письмову кореспонденцію відбитка державного знака, що підтверджує оплату послуг поштового зв’язку, дату приймання та іншу інформацію. Відбитки маркувальних машин (у документах Всесвітнього поштового союзу ці машини називаються франкувальними) підтверджують оплату послуг поштового зв’язку, а також фіксують ї дату і місце приймання кореспонденції.

Під проїзними документами слід розуміти документи, які надають право на проїзд залізничним, водним, повітряним і автомобільним транспортом (квитки вказаних видів транспорту (разові, місячі, квартальні, річні), у т.ч. талони або жетони, службові та пільгові проїзні документи тощо). До документів на перевезення вантажу слід відносити, наприклад, вантажні квитанції, дорожні відомості.

3. З об’єктивної сторони злочин може виражатись в одній з таких трьох дій: 1) виготовлення з метою збуту завідомо підроблених предметів, зазначених у диспозиції ст. 215; 2) їхній збут; 3) вишри-стання вказаних предметів.

За своїм наповненням поняття виготовлення підроблених документів, їх збут та використання аналогічні діям, які становлять об’єктивну сторону підроблення документів, передбаченого ст 353. Про них див. коментар до цієї статті.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Для злочину у формі виготовлення підроблених знаків чи білетів обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета збуту підробок.