нефінансуванні, недодержання строків фінансування видатків за окремими статтями, що призводить до виникнення і зростання заборгованості з виплати пенсій, заробітних плат, соціальної допомоги, перевищення або зменшення видатків бюджету в одному кварталі (місяці) за рахунок іншого періоду бюджетного року.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного з чотирьох діянь, передбачених ст. 210. При цьому потрібно мати на увазі те, що розмір незаконно використаних або витрачених бюджетних коштів має бути не меншим за 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Суб’єкт злочину спеціальний. Насамперед це службова особа, на яку покладено виконання, функцій розпорядника бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи та організації в особі їхніх керівників, уповноважені на одержання асигнувань, взяття зобов’язань та здійснення видатків з бюджету За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників коштів бюджету та розпорядників коштів бюджету нижчого рівня.
Суб’єктом цього злочину визнаються відповідні службові особи органів державної виконавчої влади від прем’єр-міністра України до сільських, селищних і міських голів, а також: керівники бюджетних установ та організацій, які розпоряджаються бюджетними коштами відповідно до затверджених кошторисів і планів асигнувань; службові особи юридичних осіб небюджетної сфери, яким згідно з чинним законодавством делеговано право розпоряджатись бюджетними коштами (наприклад, службові особи недержавних підприємств, які надають житлово-комунальні послуги і на рахунки яких перераховуються бюджетні кошти у вигляді нарахованих населенню житлових субсидій; керівники підприємств, установ, організацій, які не мають статусу бюджетних, однак у встановленому порядку отримують бюджетні кошти не на своє утримання, а на окремі програми, а також фінансову допомогу за рахунок бюджетних коштів у формі дотацій, субвенцій, субсидій (див. також ‘ коментар до ст. 222).
Якщо діяння, зазначені у диспозиції ст. 210, вчинено службовою особою, яка не є розпорядником бюджетних коштів або іншим уповноваженим щодо них суб’єктом, вони можуть бути кваліфіковані за ст. ст. 364 або 365.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 210) є вчинення його: 1) в особливо великих розмірах; 2) повторно; 3) за попе’ редньою змовою групою осіб.
Особливо великим розміром бюджетних коштів вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 210).
Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, а про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб — ст 28 і коментар до неї.
Конституція України (ст. ст. 85. 92, 95—98, 116, 142, 143).
Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р.
Закон України Про Рахункову палату від 11 липня 1996 р.
Закон Україна “Про місцеве самоврядування від 21 травня 1997 р.
Закон України “Про джерела фінансування органів державної влади від ЗО червня1999р
Постанова ВР “Про структуру бюджетної класифікації України від 12 липня 1996р.
Указ Президента України “Про запровадження режиму жорсткого обмеження видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі” №41 від 21 січня 1998 р.
Положення про Міністерство фінансів України, Затверджене Указом Президента України № 1081/99 від 26 серпня 1999р.
Рішення КС у справі про зміни до закону про бюджет № 1-12/2001 від 17 травня 2001р.
Положення про Державне казначейство. Затверджене постановою КМ № 590 від 31 липня 1995 р.
Постанова КМ І НБ “Про введення казначейської системи виконання державного бюджету № 13 від 14 січня 1997р.
Постанова КМ “Про вдосконалення касового виконання державного бюджету України” №68 від 21 січня 1998р.
Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Затверджений наказом Державного казначейства України № 27 від 25 березня 1999 р.
Постанова КМ “Про вдосконалення системи головних розпорядників коштів державного бюджету” № 13 від 8 січня 2000 р.
Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій. Затверджений постановою КМУ№ 17 від 9 січня 2000р.
Механізм обмеження витрачання коштів розпорядниками коштів Державного бюджету України. Затверджений наказом МФ № 45 від 27лютого 1998 р