вступом до неї або виходом із неї; порушенні гарантій, які встановлені законом для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів; невиконанні роботодавцем обов’язку щодо створення належних умов для діяльності профспілкових організацій; невиконанні законного рішення профспілки; створенні перепон для об’єднання профспілок в асоціації; незаконному втручанні в організацію та порядок проведення зборів, конференцій, інших заходів, які проводяться профспілками відповідно до закону; примусовому розпуску, припиненні, а також забороні діяльності профспілок, їх об’єднань у несудовому порядку; позбавленні їх права власності на будь-яких інших, крім судового рішення, підставах; створення перепон щодо укладання профспілками колективних договорів, угод та здійснення контролю за їх дотриманням; ненаданні службовими особами відомостей, що стосуються умов праці, додержання законодавства про працю тощо.

Перешкоджанням законній діяльності політичних партій або їх органів слід визнавати: неправомірне втручання, у т.ч. з боку служ бових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків; надання службовими особами органів державної влади або органів місцевого самоврядування привілеїв чи сприяння діяльності одних партій і утиск інших; безпідставна заборона політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва чи обмеження діяльності партії чи її органів в реалізації наданих законом прав; створення перешкод для реалізації політичною партією або й органами своїх повноважень у майновій, фінансовій та інших сферах; безпідставне притягнення керівників чи інших членів партії до юридичної відповідальності з метою зниження ефективності чи припинення діяльності партії тощо.

Перешкоджання законній діяльності громадської організацій або їх органів може проявитись у будь-яких діяннях, у т.ч. із числа описаних вище, які спрямовані на створення перепон у виконанні громадськими організаціями або їх органами їх статутних завдань, реалізації прав, включаючи право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності, обмежен ня прав і свобод громадян у зв’язку з їх належністю або неналеж ністю до об’єднань громадян.

Перешкоджання може виразитись також у погрозах, насильстві або іншому протиправному впливі на керівників чи інших членів профспілок, політичних партій або громадських організацій та їх органів з метою не допустити виконання ними своїх повноважень чи домогтися прийняття неправомірного рішення з боку цього представника чи профспілкового органу.

Об’єктивну сторону розглядуваного злочину утворює перешкоджання законній діяльності об єднанню громадян з будь-яким статусом і будь-якого рівня (ланки): громадському об’єднанню з все українським, місцевим чи міжнародним статусом; первинній, міг цевій, обласній, регіональній, республіканській чи іншій профспілковій організації; республіканській структурі політичної партії чи п місцевим осередкам; органу таких об’єднань будь-якого рівня (центральному чи місцевому, вищому (з’їзду, конференції, зборам) чи

виконавчому); керівникам чи іншим представникам таких об’єднань чи їх органів.

Якщо спосіб перешкоджання сам по собі є злочинним (перевищення влади або службових повноважень, заподіяння тілесних пошкоджень, погроза вбивством, службове підроблення, порушення рівноправності громадян), то вчинене за наявності для того підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ст. 170 та ст. ст. 365, 121, 122, 129, 366, 161.

Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій чи бездіяльності, які спрямовані на перешкоджання законній діяльності зазначених об’єднань громадян або їх органів.

3. Суб’єкт злочину загальний.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Конституція України {ст. ст. 36, 37).

КЗП (ст. ст. 12, 243— 252).

Закон України Про об’єднання громадян від 16 червня 1992 р. (ст. ст. 2,3,4,6, 7,20-24).

Закон України “Про професійні спілки, їх права та гаранті!діяльності від 15 вересня 1999 р. (ст. ст. І, 5, 18, 19-25, 41, 42, 43).

Закон України “Про політичні партії в Україні від 5 квітня 2001 р. (ст. ст. 2,5, 10).