як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров’я. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб’єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст, 187 не має значення, чи мав винний намір1 приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров’я, до виконання.
Погроза вчинити вбивство або заподіяти тяжке тілесне ушкодження, висловлена в процесі розбою, повністю охоплюється дис позицією ст. 187 і додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує.
Розбій — усічений склад злочину. Він вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, незд лежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.
3. Суб’єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим уми слом та корисливим мотивом. Обов’язковою ознакою суб’єктивно; сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, — заволодіння чужим майном,
5. Кваліфікованими видами розбою є розбій: 1) вчинений за попередньою змовою групою осіб, або 2) особою, яка раніше вчини/и, розбій або бандитизм (ч, 2 ст, 187), або 3) організованою групок.
- (ч. 4 ст, 187); 4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. З ст. 187), або 5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч, 4 ст, 187); 6) спрямований на заволодіння майном у великих чи 7) особливо великих розмірах (ч. 4 ст, 187).
Визначення обтяжуючою розбій обставиною вчинення його особою, яка раніше вчинили розбій або бандитизм (ч. 2 ст 187), означає, що на відміну від інших злочинів проти власності, повторність як кваліфікуючу ознаку розбою утворює попереднє вчинення розбійником лише двох злочинів — розбою і бандитизму (ст. 257). При цьому поняття “розбій” вживається в широкому розумінні. Йдеться не лише про розбій як злочин проти власності, передбачений ст, 187, ай про розбій як спосіб вчинення інших злочинів *— проти громадської безпеки (ч. З ст. 262), проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ч. З ст, 289), у сфері обігу наркотичних засобів (ч. З ст 308, ч. З ст 312, ч, 3 ст. 313), військових (ч. З ст. 410, ч. 2 ст. 433).
Вчинення двох і більше розбоїв з метою заволодіння чужим майном за відсутності Інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати тільки за ч.2 ст,!87.
Розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, має місце тоді, коли потерпілому в процесі розбійного нападу було заподіяно такі ушкодження. Про поняття тяжких тілесних ушкоджень див. коментар до ст. 121.
Умисне заподіяння при розбої тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 чи ч. 2 ст.121, оскільки воно повністю охоплюється ч. 4 ст, 187.
Якщо в процесі розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого або останнього було умисно вбито, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. 4 ст.187 і ч. 2 ст,121 або Ч.2СТ.115,
Заподіяння смерті потерпілому через необережність при розбої також належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за відповідними частинами ст.187 і ст. 119.
Розбій визнається спрямованим на заволодіння майном у великих розмірах, якщо при його вчиненні винний (винні) ставив за мету неправомірно заволодіти майном на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний розмір доходів громадян, а спрямованим на заволодіння майном у особливо великих розмірах, якщо метою його вчинення було заволодіння майном на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний розмір доходів громадян (п. п. З і 4 примітки до ст. 185). При цьому Мя наявності таких ознак факту реального заволодіння майном на зазначені суми не потрібно,
Про поняття таких кваліфікуючих розбій ознак, як проникнення У житло, інше приміщення чи сховище див. коментар, викладений У Загальних положеннях до цього розділу., вчинення його за попередньою змовою групою осіб або організованою групою — коментар До ст. 28.
6. Напад з метою заволодіння майном, вчинений бандою, за зе гальним правилом кваліфікується лише як бандитизм за ст, 257. До даткову правову оцінку розбій повинен одержувати лише у випад, ках, коли його було вчинено членами банди поза вчинюваними ба ндою нападами і коли бандою вчинено такий вид розбою, за який законом встановлено більш сувору відповідальність, ніж за бандитизм. Виходячи із санкцій ст. 257 та ст. 187, зазначені злочини угас рюють сукупність у разі вчинення бандою кваліфікованих видів розбою (спрямованого на заволодіння майном у великих чи особ ливо великих розмірах або поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень), передбачених ч. 4 ст. 187.
Постанова ПВС №12 від 25 грудня 1992 р. “Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної’власності” (п. п. 8, 10, II, 12, 13, 24).
Постанова ПВС № 9 від 7 липня 1995 р. “Про судову практику в справах про бандитизм” (п. п. 5, 7).