замовленого результату можуть використовуватися матеріали підрядчика або замовника, можливе також поєднання матеріалів обох сторін. Такий висновок випливає зі змісту ст. 332 ЦК України. Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 335 підрядчик зобовґязаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не встановлено законом, або договором, тобто в останньому випадку припускається, що за загальним правилом матеріали надає підрядчик, а інше може бути передбачено законом або договором. Подібне затвердження набуває практичного значення, якщо в договорі не визначено сторону, на яку покладається обовґязок договору підряду. Такий обовґязок може встановлюватися також у спеціальних актах законодавства.
У договорах підряду, які мали право укладати, соціалістичні організації, необхідно було обовґязоково передбачити нормивитрат матеріалів, строки повернення лишків та основних відходів, а також відповідальність підрядчика за невиконання цих обовґязків (ст. 338 ЦК України). В умовах ринкової економіки та утвердження принципів вільного підприємництва наведена норма, на мій, погляд не може бути обовґязковою для юридичних осіб - субґєктів підприємництва.
Істотною умовою договору підряду є строк його виконання, яким визнається момент завершення підрядних робіт і здачі їх результатів замовникові. Цей строк встановлюється за погодженням сторін або відповідними нормативними актами, адміністративно-плановими завданнями, у яких передбачено максимальні строки виконання робіт (наприклад, у сфері побутового обслуговування).
Сторони , особливо замовник, можуть бути заінтересовані у визначенні початкових і проміжних строків виконання робіт. Початковий строк має значення для проведення допоміжних заходів щодо підготовки відповідних матеріалів, земельної ділянки для забудови, проектно-кошторисної документації тощо. Іноді встановлюється не лише день, а й годину початку підрядних робіт, зокрема у договорі на ремонт житлових приміщень, коли для зґясування підготовленості приміщень до ремонту важлива присутність замовника. Наявність у договорі проміжних (етапних) строків дає змогу замовникові контролювати своєчасність і якість ходу робіт, а підрядчику – додержуватися встановленої технології та господарської дисципліни. Проміжні строки можуть встановлюватися і нормативними актами (наприклад, щодо пошиття одягу ).
Перелічені та інші важливі умови договору підряду потрібно відповідно оформити. У ЦК України безпосередньо встановлюється спеціальні вимоги щодо форми договору підряду, тому сторони мають право керуватися загальними правилами про угоди, викладеними у статтях 42-44 цього кодексу, якщо інше не передбачено спеціальними нормативними актами, що регулюють окремі різновиди договору підряду.
Таким чином, договір підряду може бути укладений як в усній, так і в письмовій формі, оскільки, як правило, його виконання віддалене від моменту укладення певним часом. Якщо робота виконується в присутності замовника (дрібний ремонт), договір на її виконання не потребує обовґязкового письмового оформлення, незалежно від суми ремонту.
Надання побутових послуг оформлюється документом встановленої форми (квитанцією, договором, розпискою тощо). Послуги, виконані в терміновому порядку в присутності замовника та за методом самообслуговування, можуть оформлятися видачею жетона, талона, касового чека (п.3 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 р.)55 Кройтор В.А. Защита прав потребителя. – Харьков, 1996. – С. 156 – 160..
Договори на ремонт, будівництво жилих будинків з надвірними будівлями, на виконання проектно-пошукових робіт на будівництво з надвірними будівлями, на технічне обслуговування телевізійних антен колективного користування та інші види підрядних робіт укладаються з додержанням вимог, передбачених типовими договорами. У них визнаються права та обовґязки сторін, порядок прийняття робіт і предґявлення претензій.
Наслідки не додержання форми договору підряду визнаються за загальними нормами цивільного права, якщо інше не передбачено спеціальним законом.
Під час виконання замовлення підрядчик зберігає свою господарську та організаційну самостійність, тобто замовник не має права втручатися в організацію праці підрядчика, у виробничі і технологічні процеси. Це, однак, не означає, що замовник повністю позбавлений можливості впливати на хід і якість виконання замовлення. Так, підрядчик зобовґязаний керуватися у своїй роботі отриманим від замовника завданням, а замовник має право давати певні вказівки щодо способу, строків виконання роботи в порядку, визначеному законом.
Обсяг самостійності підрядчика у виборі способу виконання замовлення багато в чому залежить від ступеня визначеності ознак предмета договору, Деталізація цих ознак при укладенні договору позбавляє певної свободи дій у виконанні замовлення, але разом з тим вона сприяє зменшенню можливих непорозумінь. Якщо ті чи інші ознаки предмета визначені нормативними актами, типовими договорами, технічними чи будівельними правилами, то підрядчик повинен їх додержуватися, навіть коли вони були обумовлені в договорі.
Організаційно-господарська самостійність підрядчика значною мірою зумовлює існування так званого принципу ризику, суть якого зводиться до встановлення відповідного розподілу правових наслідків випадкової загибелі матеріалів і предмета підряду між замовником і підрядчиком. Цей принцип закріплений як невідґємна ознака підрядних відносин, що сформульована уже в згадуваній ст. 332 ЦК України. Зміст цієї статті дає підстави припустити, що принцип ризику не може бути скасований угодою сторін.
Ризик підрядчика полягає в тому, що в разі випадкової загибелі предмета підряду до здачі або його неможливості закінчити роботу без вини сторін, підрядчик не має права вимагати винагороди за роботу ( ч. є ст. 346 ЦК України). У законодавстві нічого не згадується про порядок відшкодування можливих збитків, проте, виходячи із загальних правил забовґязального права, можна дійти висновку, що у такій ситуації ні підрядчик, ні замовник не набувають права на відшкодування завданих збитків. Може статися так, що підрядчик отримав від замовника певні суми у вигляді авансу. За законом такі суми підлягають поверненню замовникові.
Від загибелі предмета підряду (закінченого чи незакінченого) слід відрізняти загибель матеріалів. Відповідно до закону