“про Вищу раду юстиції” є те, що ним всупереч Основному Закону до повноважень ради не включено розгляд та внесення подань до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково. У такий спосіб Вища рада юстиції усунена від формування постійного складу високопрофесійного корпусу суддів. Адже перше призначення судді терміном на п’ять років – це фактично випробувальний строк. Потім суддя рекомендується на посаду довічно, і тут помилки при доборі суддів мають бути зведені до мінімуму. Таке обмеження повноважень ради пов’язано з тим, що у статтях 85, 126, 128 і 131 Конституції України по-різному визначено терміни щодо формування суддівського корпусу – “обрання”, “призначення”, “перше призначення”. Це є підгрунтям різного розуміння обсягу повноважень Вищої ради юстиції. В коментарі до Конституції України, підготовленому Інститутом законодавства Верховної Ради україни, у тлумаченні конституційних повноважень Вищої ради юстиції стверджується, що за її рішенням вноситься подання Президентові України про перше призначення суддів і подання до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково. Тому виникла необхідність в офіційному тлумаченні цієї норми. З таким проханням рада вже звернулася до Конституційного суду України.
Чинним законодавством не врегульовано порядок призначення суддів на посади голів апеляційних, місцевих та спеціалізованих судів, їх заступників. Цей принцип чітко сформульований в пункті 1 частині 1 статті 131 Конституції України, в якому зазначено, що Вища рада юстиції вносить подання про призначення суддів на посади. Враховуючи, що Конституція не визначає перелік конкретних посад, це положення, безумовно, охоплює всі ті посади, які визначені законодавством України, тобто призначення та обрання на посаду судді та призначення судді на адміністративну посаду (голова суду, заступник голови суду). Потрібно і надалі у закон вносити змвни і доповнення, направлені на вдосконалення правового врегулювання діяльності Вищої ради юстиції.
Сучасний розвиток українського суспільства потребує не ізольованості, а відкритості. Тому Вища рада юстиції встановлює міжнародні зв’ки з метою використання теоретичних та практичних здобутків інших країн світу та формування високопрофесійного суддівського корпусу.
Отже, опираючись на досвід чотирьохрічного часу роботи ради, можна стверджувати, що Вища рада юстиції є важливою і необхідною ланкою механізму демократичного суспільства забезпечення відбору кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні. Утой же час це інструмент руйнування елементів корпоративності при вирішенні питань формування суддівського корпусу.
Вища рада юстиції на сучасному етапі робить впевнені кроки свого становлення. Япереконана, що наполеглевою працею вона зебезпечить формування такого суддівського корпусу, який необхідний для здійснення правосуддя в демократичній, правовій державі.
Список використаної літератури:
1.Конституція України від 28 червня 1996р.:К.,: Просвіта, 1996.
2.Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998року.
3. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992року.
4.Закон України “Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію та дисциплінарну відповідальність суддів судів України” від 2 лютого 1994року.
5.Годованець В.Ф. Конституційне право України. Конспект лекцій: Київ, 2000.
6.Авер’янов В.Б. Коментар до Конституції України: Київ, 1998.
7.Копейчиков В.В. Основи конституційного права України: Київ, Юрінком Інтер, 1999.
8.Погрілка В.Ф. Конституційне право України: Київ,1999.
9.Шаповалов Г. Конституційне право зарубіжних країн.
10.Буренко В. “Вища рада юстиції – не судовий орган України”//Урядовий кур’єр. – 1999. – 12 травня.
11.Євдокимов В. “Кому довірити суддівську мантію”//Голос України. – 1999. - №14.