судові особисто або в його інтересах, у передбачених законом випадках, можуть звернутися із заявою до суду прокурор, органи державного управління, профспілки, інші особи (ст.3 ЦПК України). Позивач виступає в якості активної сторони, оскільки саме він звертається із вимогою про відкриття цивільної справи з метою захисту своїх прав та інтересів;
Відповідач (reys)-особа, яка на заяву позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорення його права і охоронюваного законом інтересу. Відповідача розглядають у якості пасивної сторони у цивільному процесі.
Характерною особливістю цих осіб є наявність у них юридичної заінтересованості, яка має і матеріально-правову, і процесуально-правову спрямованість - це і заінтересованість в одержанні сприятливого матеріально-правового результату, і заінтересованість у можливості участі в процесі.
Сторони у цивільному процесі характеризуються такими ознаками: ними є особи, між якими виник спір про право цивільне; вони ведуть процес у справі від свого імені; з приводу їх справи ухвалюється судом рішення; на них поширюються усі правові наслідки законної сили судового рішення; вони несуть судові витрати; їх правосуб’єктність допускає процесуальне правонаступництво. Процесуально-правове становище сторін визначається принципом рівності їх перед законом і судом (ст. 5, 31 ЦПК України) [16,100].
Різновидом сторін у справі є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також інші особи, які звер-таються до суду в інтересах інших осіб або в державних чи сус-пільних інтересах, оскільки вони просять вирішити спір на ко-ристь інших осіб.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самовряду-вання, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або дер-жавних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
У Конституції України (ст. 55, 101),[1,34]закріплено право кожної особи звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і визначається, що через нього здійснюється парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина.Зазначені конституційні положення знайшли своє відображення в Законі України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 року [8,3].
Прокурор здійснює у суді представництво інтересів грома-дянина або держави на будь-якій стадії цивільного процесу. Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України „Про прокуратуру” підставою представництва прокурором у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави-наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними, або з державою [9,6].
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному про-цесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
Органи та інші особи, які звернулися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах, мають про-цесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.
Відмова органів та інших осіб, які звернулися до суду в інте-ресах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої пода-но заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішен-ня вимоги у первісному обсязі.
Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду.
Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи ка-саційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винят-ковими або нововиявленими обставинами, має право знайоми-тися з матеріалами справи в суді.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядуван-ня, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки, а також мають право вислови-ти свою думку щодо вирішення справи по суті [14,69].
Третіми особами називаються суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у цивільну справу в суді сторін для захисту особистих суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.
Як і сторони, треті особи заінтересовані у результатах розгляду судом справи. Це пояснюється тим, що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами. Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий полягає в тому, що рішення, яке буде винесене судом щодо конкретного спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для сторони вимагати відшкодування збитків від неї-пред’явити до третьої особи позов за правом регресу. Процесуально-правова заінтересованість третьої особи полягає в недопущенні постановлення судом несприятливого для себе рішення. Тому свої дії у процесі треті особи спрямовуватимуть на запобігання присудженню судом об'єкта матеріального спору позивачеві чи залишення його за відповідачем або ж виступатимуть проти сторін, вимагаючи присудження об'єкта спору собі. Вони намагатимуться, щоб суд виніс таке рішення, яке відповідало б їх інтересам, об-умовленим існуючими між ними і стороною правовідносина-ми або ж зміною їх на свою користь.
Залежно від способу вступу в процес у справі треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють са-мостійні вимоги (ст. 34 ЦПК України); треті