агентства з ав-торських і суміжних прав (УААСП), яке перебуває у сфері уп-равління Державного департаменту інтелектуальної влас-ності, створеного в системі Міністерства освіти і науки Ук-раїни за постановою Кабінету Міністрів України «Про утво-рення Державного департаменту інтелектуальної власності» від 4 квітня 2000 р. № 601.
У справах, у яких беруть участь як сторони декілька пози-вачів чи декілька відповідачів, співучасники можуть доручи-ти ведення справи одному із дієздатних співучасників (ч. З ст. 32 ЦПК України). Такий співучасник буде поєднувати ви-конання функцій сторони (позивача чи відповідача) і процесу-ального представника іншого співучасника.
Процесуальними представниками сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, можуть бути також особи, допущені.
У судовій практиці поширено здійснення процесуального представництва адвокатами. Можливість функціонування адвокатури для надання юридичної допомоги передбачена ст. 159 Конституції України, а організація і порядок її діяль-ності визначаються Законом України «Про адвокатуру» та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру» адво-катура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян і юридичних осіб, по-давати їм іншу юридичну допомогу. Адвокати дають консуль-тації і роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії доку-ментів у справах, які вони ведуть, надають юридичну допомо-гу підприємствам, установам і організаціям, здійснюють пра-вове забезпечення підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності та інші види юридичної допомоги, передбачені за-конодавством (ст. 5 Закону) [25,13].
Справи юридичних осіб ведуть у суді їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих законом, статутом чи поло-женням, або їх представники (ч. З ст. 38 ЦПК України) юрисконсульти, інші співробітники або адвокати.
Професійні спілки мають право представляти і захищати трудові і соціально-економічні права та інтереси працівників (ст. 246 КЗпП України). З цих підстав уповноважені про-фесійних спілок можуть здійснювати процесуальне представ-ництво в усіх справах робітників, службовців, членів колек-тивних сільськогосподарських підприємств, а також інших осіб, захист прав та інтересів яких здійснюється проф-спілками.
Уповноваженими професійних спілок є особи, які обира-ються ними для надання допомоги у захисті прав та інтересів у суді. Ними можуть бути члени профспілок, але, як правило, їхні функції здійснюють постійні працівники профспілкових комітетів (консультанти, інспектори тощо), які мають юри-дичну освіту і здатні надати членам профспілок кваліфікова-ний правовий захист.
Сімейний кодекс України покладає захист прав та інтересів обмежено дієздатних і недієздатних дітей на їх батьків,опікунів і піклувальників (ст. 14 СК України), які діють без особливих на те повноважень. Неповнолітні, які досягли 14-ти років здійснюють захист своїх прав самостійно. Опікуни і піклувальники мають право і зобов'язані захищати права та інтереси осіб, які перебувають під опікою і піклуванням (ст. 249 СК України). Трансформуючи ці нормативні правила стосовно цивільного судочинства, ст. 39 ЦПК України встановлює, що права і охоронювані законом інтереси недієздат-них громадян, громадян, які не мають повної дієздатності, та громадян, визнаних обмежено дієздатними, захищають у суді їхні батьки, усиновителі, опікуни та піклувальники.
У справах осіб, визнаних у встановленому порядку безвісно відсутніми, процесуальними представниками є опікуни, при-значені для охорони й управління майном безвісно відсутньо-го (ст. 44 ЦК України, ч. З ст. 39 ЦПК України).
У справі, в якій повинен брати участь спадкоємець помер-лої чи оголошеної в установленому порядку померлою особи, якщо спадщина ще ніким не прийнята, процесуальним пред-ставником є виконавець заповіту або інша особа, яка вживає за.ходів щодо охорони спадкового майна (ч. 4 ст. 39 ЦПК Ук-раїни).
Законні представники можуть доручити вести справу у суді іншій особі, яку вони обрали як представника (ч. 5 ст. 39 ЦПК України) [3,14].
2.2.Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі у цивільному процесі
Права та обов’язки осіб, які беруть участь у цивільному процесі, слід поділити на загальні та спеціальні.
Загальні (ст 27 ЦПК України):
Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання , знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.
Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісноздійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Крім того, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання [3,10].
Спеціальні (ст. 31 ЦПК України):
Обсяг спеціальних прав визначається залежно від процесуального статусу особи, яка бере участь у справі. Позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову (ст. 31 ЦПКУ). А відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред’явити зустрічний позов (ст.