Основи сімейного права
План
1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання
2. Кодекс про шлюб і сім'ю
3. Шлюб і сім’я за сімейним законодавством
4. Умови й порядок одруження
5. Шлюбний контракт
6. Припинення шлюбу
7. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
8. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
9. Опіка й піклування
1. Шлюбно-сімейне право України:
поняття і предмет правового регулювання
Шлюбно-сімейне право — сукупність пра-вових норм, які регулюють особисті й пов'язані з ни-ми майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім'ї. Тобто, це право регу-лює відносини між подружжям щодо порядку та умов узяття шлюбу, особистих і майнових відносин між ними, порядку та умов припинення шлюбу; від-носини між батьками й дітьми, іншими родичами то-що. Крім того, шлюбно-сімейне право України регу-лює відносини усиновлення (удочеріння), опіки й піклування і т. д.
Основними джерелами шлюбно-сімейного права є Конституція України та Кодекс про шлюб і сім'ю. Так, Конституція України проголошує: "Шлюб у на-шому суспільстві ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (ст. 51). Загалом сім'я, дитинство, материнство та батьківство охороняють-ся державою.
2. Кодекс про шлюб і сім'ю
Названий кодекс було прийнято 20 червня 1969 р. і введено в дію з 1 січня 1970 р. У ньому 6 роз-ділів (201 стаття).
Розділ 1. Загальні положення.
Розділ 2. Шлюб.
Розділ 3 Сім'я
Розділ 4. Опіка і піклування.
Розділ 5. Акти громадянського стану.
Розділ 6. Застосування законодавства України про шлюб і сім'ю до іноземних громадян і осіб без громадянства. Застосування законів про шлюб і сім'ю іноземних держав, міжнародних договорів і угод.
Кодекс про шлюб і сім'ю України регламентує по-рядок та умови одруження, особисті й майнові від-носини, що виникають у сім'ї між подружжям, між батьками та дітьми, між іншими членами сім'ї, а та-кож відносини, що виникають у зв'язку з усинов-ленням, опікою й піклуванням, припиненням шлю-бу і т. ін. Кодекс про шлюб і сім'ю базується на та-ких загальновизнаних принципах: рівноправності жінки й чоловіка в сімейних відносинах; побудови сімейних відносин на добровільному шлюбному со-юзі жінки й чоловіка; всебічної охорони інтересів матері й дітей та забезпечення щасливого дитинства кожній дитині; виховання почуття відповідальності перед сім'єю тощо. У Кодексі про шлюб і сім'ю пе-редбачено, що громадяни є рівними в сімейних від-носинах незалежно від їхніх національності, раси і ставлення до релігії. Будь-яке пряме чи опосередко-ване обмеження прав громадян, дотичних до цього законодавства, заборонене.
3. Шлюб і сім’я за сімейним законодавством
Шлюб — добровільне укладення подружжям (жіночої й чоловічої статі) договору про одруження, внаслідок чого у них виникають взаємні права та обов'язки.
Сім'я — первинна ланка громадянського суспіль-ства, в якій реалізується дітородна, виховна та ін-ші функції суспільного життя.
4. Умови й порядок одруження
Шлюбно-сімейне законодавство передбачає умови й порядок одруження. Шлюб реєструється в державних органах запису актів громадянського стану в урочистій обстановці, за згоди осіб, що одружуються.
Реєстрація шлюбу є офіційним потвердженням часу виникнення взаємних прав та обов'язків по-дружжя. Для взяття шлюбу необхідно подати заяву в орган загсу. Умовами одруження є взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік в Україні встановлено такий: 18 років для чоловіків і 17 — для жінок. Будь-якого межового віку для одруження повнолітніх осіб зако-нодавство не цередбачає. Проте, безперечно, головна умова реєстрації шлюбу — це взаємна згода осіб, які одружуються; що ж до шлюбів, узятих без наміру створити сім'ю, то законодавство визнає їх фіктив-ними.
Окрім умов одруження, законодавство формулює й перешкоди, що унеможливлюють шлюб. Шлюб не можливий:*
між особами, з яких хоча б одна перебуває в ін-шому шлюбі; між родичами по прямій висхід-ній і низхідній лінії;*
між повнорідними і неповнорідними братами і сестрами; *
між усиновителями і усиновленими;*
між особами, з яких, принаймні, одну визнано судом недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства.
А ще Особи, які одружуються, мають бути взаємно обізнані про стан здоров'я один одного
5. Шлюбний контракт
Подружжя може укладати між собою всі доз-волені законом майнові угоди, однією з яких є шлюб-ний контракт. Ці шлюбно-сімейні правовідносини пе-редбачені Порядком укладання шлюбного контрак-ту, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок укладання шлюбного контр-акту" від 16 червня 1993 р. Згідно з цим нормативно-правовим актом шлюбний контракт укладається між особами, які одружуються за їх бажанням до реєстрації шлюбу, і набирає чинності з моменту його реєстра-ції. Він може укладатися в присутності свідків, якщо на це є бажання сторін.
У ньому передбачаються майнові й немайнові права та обов'язки подружжя.
6. Припинення шлюбу
У більшості випадків шлюб припиняється внаслідок смерті чи оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя. Проте за життя по-дружжя шлюб може бути розірваним через розлучен-ня за заявою одного з подружжя або спільною їхньою заявою. Розірвання шлюбу провадиться в судовому порядку. У ряді випадків, передбачених чинним шлюбно-сімейним законодавством, допускається ро-зірвання шлюбу в органах загсу. Це стає можливим за взаємної згоди на розірвання шлюбу подружжя, яке не має неповнолітніх дітей. Крім того, в органах загсу провадиться також розірвання шлюбу з особа-ми, визнаними в установленому законом порядку без-вісно відсутніми, недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, а також засудженими за вчи-нення злочину до позбавлення волі на три роки та більше. Якщо між подружжям, що розлучаються, в органах загсу виникає спір про майно, про дітей або про стягнення аліментів