КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ “правознавство”
НА ТЕМУ:
Основи трудового права України
ВСТУП
Трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин, що змінюються.
У цей час трудове право в промислове розвинених краї-нах світу визнається однією з головних галузей права. І це зрозуміло, оскільки саме в сфері застосування праці, де ство-рюються матеріальні й духовні блага, знаходиться зона пере-плетіння життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів державних, суспільних і особистих, приватних. Від методів правового регулювання праці багато в чому зале-жить суспільний спокій і відчуття обопільного порозуміння між суб'єктами трудових правовідносин. Це сфера, в якій задіяно найбільше число членів суспільства. А тому вона за-слуговує на особливо пильну увагу держави.
Не випадково в Основних напрямах соціальної політи-ки, затверджених Указом Президента України приділено питанням ринку праці й зайнятості населення, реформування трудо-вих відносин, вдосконаленню системи оплати праці й дохо-дів населення.
1. Поняття трудового права і предмет його регулювання
Життя людини в суспільстві тісно пов'язане з її трудовою діяльністю, спрямованою загалом на от-римання й використання матеріальних благ.
Праця людини, її результати завжди цінувалися суспільством, визначали в ньому становище людини.
Тому такі важливі права, як право на працю та інші тісно пов'язані з ним права (на підприємниць-ку діяльність, відпочинок, страйк, соціальний за-хист) закріплено в Конституції України.
Конституційні норми, що закріплюють право на працю, цілком відповідають нормам ст. 23 Загальної декларації прав людини, зокрема щодо вільного об-рання праці або вільного погодження на неї. Це означає, що тільки конкретній людині належить ви-ключне право розпоряджатися її здібностями до пра-ці. Рівночасно право на працю означає, що людина має вільний вибір не тільки професії, роду заняття, а й право ігнорувати будь-яку трудову діяльність.
Порядок та умови використання в житті цих прав конкретизовано в Кодексі законів про працю, в За-конах України "Про підприємництво", "Про зайня-тість населення", "Про колективні договори і уго-ди", "Про охорону праці", "Про основні засади соці-ального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та інших нормативно-пра-вових актах. Взагалі трудові відносини нині регу-люються більш як 500 нормативно-правовими актами України, а також значною кількістю норматив-них актів, прийнятих і органами державної влади та управління.
Всі правові норми, закріплені в цих нормативних актах, створюють єдину, за предметом правового ре-гулювання, систему правових актів, яка й має назву трудового права. Саме предмет правового регулюван-ня є основною відзнакою будь-яких галузей права, він відповідає на питання, які види суспільних від-носин регулюються тією чи іншою групою правових норм.
Предметом правового регулювання такої галузі права, як трудове є, насамперед, трудові відносини, тобто суспільні відносини, що виникають у процесі застосування людиною своїх здібностей у виконанні певної трудової функції.
Предметом правового регулювання норм трудового права є також відносини, що тісно пов'язані з трудовими. Це, зокрема, відносини щодо участі пра-цівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями; відносини професійних спілок із державними органами, власниками (або уповнова-женими ними органами) підприємств, установ, орга-нізацій щодо організації праці, встановлення та застосування його умов; відносини щодо працевлаш-тування, тобто створення системи організаційно-правових заходів, спрямованих на забезпечення гро-мадян роботою, системи соціальної допомоги, що на-дається державними органами певній категорії громадян; відносини, що виникають у процесі орга-нізації професійної підготовки та підвищення квалі-фікації працівників безпосередньо на виробництві; відносини з нагляду і контролю за додержанням за-конодавства про працю; процесуальні відносини, що виникають у процесі застосування матеріальних норм трудового права.
Отже, трудове право — окрема галузь права України, яка регулює відносини, що виникають у про-цесі реалізації особою права на працю. Трудове правоявляє собою внутрішньо єдину, цілісну систему за-гальнообов'язкових правил поведінки, що регулю-ють трудові, а також деякі інші, тісно зв'язані з тру-довими, відносини найманих працівників.
Трудове право, як і будь-яка інша галузь права України, має свої джерела — форми зовнішнього ви-разу правових норм.
2. Джерела трудового права.
Місце Кодексу законів про працю в системі трудового права України
Основними видами джерел права, як уже зазначалося в попередніх розділах цього видання, є нормативно-правові акти, правові звичаї, судові (ад-міністративні) прецеденти, а також міжнародні дого-вори (договори нормативного змісту).
Трудове право є стабільною, давно сформованою галуззю права зі своєю величезною нормативною ба-зою, яка й визначає основне джерело трудового пра-ва — нормативно-правові акти. До них відносять Конституцію України, Закони України "Про зайня-тість населення", "Про колективні договори і уго-ди", "Про охорону праці", "Про основні засади соці-ального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", Кодекс законів про працю, "Про відпустки", "Про встановлення величини вар-тості межі малозабезпеченості та розміру мінімаль-ної заробітної плати", "Про порядок вирішення ко-лективних трудових спорів (конфліктів)" та інші, постанови Верховної Ради України, укази й розпо-рядження Президента України, постанови й розпо-рядження Кабінету Міністрів України, інструкції, правила, положення, накази міністерств, державних комітетів, відомств, міжгалузеві, міжнародні й та-рифні угоди.
Особливим джерелом трудового права є міжнарод-ні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Так, Україною ратифіко-вано близько 50 конвенцій спеціалізованого органу ООН з питань праці — Міжнародної організації пра-ці. Крім, того існують міжнародні акти загального значення, які певною мірою теж регулюють трудові відносини, скажімо, Загальна декларація прав лю-дини, Пакт