статус суддів" від 15 грудня 1992 року.
Суддею може стати громадянин України віком від 25 років, що має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше 3 років, проживає в Україні не менш як 10 років і володіє державною мовою. Особа, що вперше стає суддею, призначається Президентом України строком на 5 років. При успішному виконанні своїх обов'язків, Верховна Рада України обирає суддю для перебування на посаді до досягнення 65-річного віку. Судді незалежні і недоторканні.
Статус суддів включає в себе такі глави:
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ОБРАННЯ СУДДІВ
ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ
КВАЛІФІКАЦІЙНІ КОМІСІЇ СУДДІВ
СУДДІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ
АТЕСТАЦІЯ СУДДІВ
МАТЕРІАЛЬНЕ І СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДІВ
Висновок
Згідно з Конституцією України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що є у державі. Народові України забезпечується можливість брати участь у здійсненні правосуддя через запровадження інститутів народних засідателів і присяжних.
Правосуддя є гарантом охорони та виконання інших конституційних принципів, таких як: недоторканність особи; недоторканність житла; охорона особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень; здійснення правосуддя тільки судом; здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом; презумпція невинності та ін.
Правосуддя, як одна з форм державного управління, забезпечує виконання державою внутрішньої функції здійснення законності і охорони правопорядку, власності, прав і свобод громадян. Це здійснюється шляхом вирішення судом цивільних, кримінальних і господарських справ за правилами, передбаченими цивільним, кримінальним, арбітражним правом, тобто шляхом застосування від імені держави норм права до встановлених у судовому засіданні фактів і відносин, а в необхідних випадках — і мір примусу до правопорушників.
У відповідності з ч. 1 статті 127 Конституції правосуддя в Україні здійснюється професійними судами. Здійснення суддівських функцій на професійній основі має забезпечити накопичення суддями відповідного досвіду, постійне поглиблення їхньої юридичної підготовки, що, в свою чергу, має привести до винесення тільки законних рішень при розгляді конкретних судових справ.
Використана Література :
Конституція України // Голос України, 13 липня 1996 р., № 128.
Закон Української РСР від 5 червня 1981 р. “Про судоустрій” // Додаток до “Від. Верх. Ради Української РСР”, 1981, № 24, ст. 357; Від. Верх. Ради України, 1992, № 35, ст. 508; 1994 р., № 26, ст. 204.
Постанова Верх. Ради України від 24 лютого 1994 р. “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про судоустрій Української РСР” // Голос України, 20 квітня 1994 р, № 73.
Постанова Верх. Ради України від 28 квітня 1992 р. “Про концепцію судово-правової реформи в Україні” // Від. Верх. Ради України, 1992, № 30, ст. 426.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 р. “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Голос України, 3 жовтня 1996 року, № 234.
Стефанюк В. Судова реформа в Україні // Право України, 1998, № 1, с. 20.
Опришко В. Конституція — фундаментальна основа подальшого розвитку законодавства і правової системи України // Право України, № 9, 1996, С. 45—48.
Стефанюк В. Реалізація судами норм Конституції // Право України, № 8, 1997, С. 7—10.
Законодавство України, що регулює діяльність судів та визначає статус суддів судів України. — К.: «Право». Українська Правнича Фундація, 1996. — 320 с.
10.Притика Д. Конституційні засади правосуддя і розвиток господарського судочинства // Право України, № 8, 1997, С. 7—10.
11.Бойко В. Нова Конституція і судова влада // Право України, № 1, 1997, С. 16—20.
12.Конституція України. Матеріали до вивчення К., Либідь, 1997.
12.Бойко В. Стан здійснення в Україні правосуддя в 1998 р. та завдання по удосконаленню організації роботи судів // Право України, № 3, 1999, С. 3—8.