Диспозиція зобов'язуючої або уповноважуючої адміністративно-правової норми приписує, якою повинна або може бути поведінка ак-тивної сторони. Дії осіб відповідно до приписів диспозиції норми, тобто дії, що являють собою реалізацію прав і обов'язків, є юридич-ними фактами. Отже, фіксуючи права і обов'язки, диспозиція опосе-редковано вказує на юридичні факти.

Нерідко норми права пов'язують юридичні наслідки не тільки з на-явністю тієї чи іншої обставини, а й з її відсутністю. Так, одержання права на управління транспортними засобами зумовлене не тільки настанням відповідного віку, а й відсутністю медичних протипоказань (фізичних вад і захворювань). Сюди ж належать факти невико-нання зобов'язань.

Так, невиконання громадянином обов'язку пере-реєстрації вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї є юридич-ним фактом і тягне адміністративну відповідальність за ст. 192 Кодек-су України про адміністративні правопорушення (КпАП). Невико-нання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо вихо-вання дітей тягне адміністративну відповідальність за ст. 184 КпАП.

Щодо складних і складених юридичних фактів слід зазначити наступне. Часто для виникнення правовідносин потрібна сукупність двох або кількох юридичних фактів, наявність яких необхідна для настання юридичних наслідків. Наприклад, для одержання права на управління транспортним засобом необхідна наявність таких юридичних фактів: настання відповідного віку; відсутність медичних протипоказань; підготовка у відповідному навчальному закладі (або самопідготовка за відповідною програмою); одержання відповідного посвідчення.

Юридичні факти класифікуються за різними критеріями.

За правовими наслідками:

Правоутворюючі – факти, які викликають встановлення правовідносин (наприклад, прийняття індивідуального адміністартивного акта, вчинення адміністративних правопорушень).

Правозмінюючі факти змінюють існуючі правовідносини. Так, виз-нання за правопорушником неможливості сплатити штраф може призвести до винесення постанови про накладення штрафу працівником виконавчої служби шляхом звернення стягнення на особисте майно правопорушника (ст. 308 КпАП). Такий юридичний факт (винесення постанови) змінює зміст адміністративних пра-вовідносин між сторонами, хоча правовідносини зберігаються.

Правоприпиняючі факти зумовлюють припинення правовідносин. Такими є дії особи щодо здійснення суб'єктивного права або вико-нання юридичного зобов'язання. Наприклад, сплата правопорушни-ком штрафу (тобто виконання постанови про накладення стягнення) припиняє адміністративно-деліктні відносини, які виникли у зв'язку зі здійсненням правопорушення.

За вольовою ознакою:

Дії, які є результатом активного волевиявлення суб'єкта і в свою чергу поділяються на:

Правомірні дії відповідають вимогам адміністративно-правових норм. До правомірних дій, що породжують адміністративно-правові відносини, належать акти управління — укази і розпорядження Пре-зидента, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів та ін. Для державного управління найбільш характерними є юридичні акти, які мають індивідуальний характер, оскільки вони породжують конк-ретні адміністративно-правові відносини безпосередньо (наприклад, Указом Президента України громадянина призначено заступником міністра освіти і науки України, що безпосередньо породжує адмі-ністративно-правові відносини між особою, призначеною на цю посаду, та іншими працівниками Міністерства освіти і науки Украї-ни). Адміністративно-правові відносини виникають також у зв'язку з діями окремих громадян і посадових осіб, наприклад, у разі звер-нення громадянина зі скаргою на дії посадової особи. Крім цього, юридичним фактом, що призводить до виникнення адміністративно-правових відносин, може бути бездіяльність.

Неправомірні дії — це правопорушення, проступки, що тягнуть за собою застосування заходів примусового впливу. До неправомірних дій належать правопорушення, в тому числі адміністративні та дис-циплінарні, за які настає відповідальність, наприклад, адміністративна відповідальність за ухилення від виконання законних вимог прокурора або невиконання розпорядження державного чи іншого органу про працевлаштування. Вчинення правопорушення тягне за собою виник-нення певного кола правовідносин, пов'язаних із застосуванням норм матеріального та процесуального адміністративного права.

Юридичним фактом цієї ж категорії є неправомірна бездіяльність. Приміром, бездіяльність, наслідком якої стало невиконання законних вимог прокурора, належить до юридичних фактів, які тягнуть за собою виникнення адміністративно-деліктних відносин (ст. 185 КпАП).

Адміністративно-правові відносини виникають не тільки в ре-зультаті діяльності людей, а й у разі виникнення подій .

Події, тобто явища, що трапляються незалежно від волі людей, та-кож можуть у деяких випадках виступати юридичними фактами, на-приклад, стихійне лихо, смерть тощо.

Таким чином, підставою реального виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин є юридичні факти, хоча такі відносини і моделюються в аб-страктних адміністративно-правових нормах.

4. Види адміністративних правовідносин

Адміністративно-правові відносини класифікуються за багатьма критеріями. Основними з них є нижченаведені.

За виконуваними функціями:

До регулятивних правовідносин належать ті, що пов'язані з ре-алізацією, умовно кажучи, «позитивної» функції адміністративного права. Це організація роботи апарату управління, керівництво ниж-чими структурами, задоволення запитів громадян тощо.

До правоохоронних правовідносин належать ті, що пов'язані з ре-алізацією правоохоронної функції адміністративного права. Найбільш відомий різновид правоохоронних відносин — відносини адміністра-тивно-деліктні (юрисдикційні). До них належать відносини, що складаються з приводу притягнення до відповідальності за адміністративні провини (проступки). Вони виникають між правопорушником і правозастосовчим органом (його посадовою особою). їх певне, умовно кажучи, організуюче значення полягає в тому, шо через вжиття заходів впливу, передбачених адміністративно-правовою нормою, держава в особі правомочного органу прагне юридичними засобами забезпечити належну (правомірну, правослухняну) поведінку людини.

3а сферою виникнення:

а) відносини у сфері виконавчої влади;

б) відно-сини у сфері функціонування державних утворень, що знаходяться за ме-жами виконавчої влади;

в) відносини у сфері недержавного управління (у місцевому самоврядуванні, у діяльності громадських організацій).

Серед відносин, що виникають у сфері здійснення виконавчої вла-ди, прийнято виділяти:

відносини у сфері загального управління (сфера відання Кабі-нету Міністрів, обласних і районних державних адміністрацій);

відносини у сфері галузевого управління (сфера відання галу-зевих органів виконавчої влади);

відносини