Оскільки всі учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю, вони не мають права від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах, крім акціонерних товариств, які мають однорідну з повними товариствами мету діяльності (ч.1, ст.70 Закону України «Про господарські товариства»).

Ч.3, ст.70 Закону Україні «Про господарські товариства» передбачає відповідальність учасників повного господарського товариства, які порушили правило встановлене ч.1 цієї статті: « учасники повного товариства зобовязані компенсувати збитки, заподіяні товариству цими діями».

Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору, як вже було зазначено вище, статуту цей вид господарського товриства не має.

Установчий договір підписується усіма учасниками повного товариства.

Окрім загальних вимог щодо змісту установчих документів господарських товариств, установчий договір про повне товариство повинен визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства. Такі вимоги обумовлені особливим характером ведення справ повного товариства.

Як вже зазначалося, учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за зобовязаннями товариства усім своїм майном. Механізм такої відповідальності конкретизовано в ст.74 Закону України «Про господарські товариства». Полягає він в тому, що якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплачування всіх боргів, за товариства у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернене стягнення. Важливим є те, що учасник товариства відповідає за борги останнього незалежно від того, чи виникли вони після або до його вступу до товариства. Якщо борги товариства повністю сплатить один з учасників, він має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

Як зазначено в ст.71 Закону України «Про господарські товариства», учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніш як за три місяці; вихід із товариства, що було створено на визначений строк, допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що попередження про це надійшло не пізніш як за шість місяців.

Щодо положення про виключення учасника з повного товариства, то закон передбачає наступне: «учасник повного товариства, який систематично не виконує чи неналежним чином виконує обовязки, покладені на нього товариством, або ж який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений з товариства в порядку, передбаченому установчими документами».

Командитне товариство можна кваліфікувати як товариство змішаного типу, яке включає поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобовязаннями товариства всім своїм майном (повні товариши), також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладники або командитисти). «Господарське право» (Курс лекцій, Київ - 96 «Вентурі») стр. 68

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних товаришів, вони несуть солідарну відповідальність по боргах товариства (ст.75 Закону України «Про господарські товариства»).

Правовий статус командитного товариства визначається нормами ст.67-74 Закону України «Про господарські товариства», тобто законодавством про повні товариства, з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (ст.78-83) Закона України «Про господарські товариства», безпосередньо присвячених командитним товариствам.

Якщо у фірмове найменування командитного товариства включене імя вкладника, такий вкладник стає повним учасником.

Командитне товариство створюється і діє на підставі установчого договору, який підписується усіма повними учасниками.

Крім відомостей, які містить установчий договір про командитне товариство має відображати участь вкладників в такому товаристві, а саме: стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, установчий договір переоформлюється в одноосібну заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним учасником, то установчим документом є одноосібна заява (меморандум), яка містить усі потрібні реквізити.

Так як правовий статус повних товариств вже було розглянуто раніше, то доцільно буде розглянути особливості участі вкладників в командитному товаристві.

Вкладник може вступити до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів.

Не дивлячись на те, що за загальним правилом відповідальність вкладника обмежується вкладом у майні товариства, в окремих випадках, передбачених законодавство (ст.2 Закону України «Про господарські товариства»), він також несе повну відповідальність.

Так, згідно ст.82 Закону України «Про господарські товариства», якщо вкладник здійснює угоду від імені і в інтересах товариства без відповповідних повноважень, то у разі схвалення його дій командитним товариством він разом з повними товаришами відповідає по угоді перед кредиторами усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Якщо ж схвалення не буде одержано, владник відповідає перед третьою особою всім своїм майном самостійно.

Ч.3 цієї ж статті передбачає відповідальність вкладника командитного товариства перед третіми особами за борги