Крім загальних підстав припинення господарських товариств, що були висвітлені раніше, командитне товариство припиняється також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю.

При вибутті з товариства всіх владників повні товариші мають право замість ліквідації командитного товариства перетворити його в повне товариство. В цьому випадку, як і в випадку ліквідації товариства, необхідно внести відповідні зміни до установчого договору та державного реєстру.

4. Органи управління та контролю господарських товариств.

Господарські функції і права товариства як субєкта права у правовідносинах реалізують його органи управління, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюються відповідно до виду товариства. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада) - голова та члени ради товариства (спостережної ради). Посадовими особами товариства не можуть бути члени виборних органів громадських організацій, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади і посади, повязані з матеріальною відповідальністю. Посадові особи відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України. Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю та конфеденційну інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України та установчими документами товариства (ст.23 Закону України «Про господарські товариства»).

Акціонерне товариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонерне товариство є об'єктом і суб'єктом права колективної (спільної) часткової власності акціонерів, права на частки якої за загальним правилом є трансферними, можуть вільно переда-ватися ними іншим особам.

З урахуванням такої особливості даного виду спільної часткової власності світова теорія акціонерного товариства (компанії, корпорації) виробила три основних принципи організації управління товариством, які традиційно застосовуються загальним і статутним акціонерним законодав-ством та практикою. За відомою аналогією можна говорити, що йдеться про правове розмежування у формі управлінської структури товариства трьох влад: вищої, контрольної і виконавчої.

Перший принцип — це розмежування компетенційними, правовими нормами (законодавчими, статутними) функцій ко-лективного власника (акціонери) і функцій централізованого управління діяльністю товариства. Іншими словами — роз-межування економічної влади колективної власності і функцій управління майном товариства в процесі звичайної ділової активності. Даний принцип втілює організацію і виражає діяльність та управлінську компетенцію вищого органу товариства, яким закон визначив його загальні збори. Це орган влади й управлінської компетенції всіх акціонерів товариства.

Другий принцип — централізація керівництва поточною (зви-чайною) діяльністю товариства в руках компетентного ви-конавчого органу на чолі з керівником, який без доручення діє від імені товариства. Централізацію втілюють і виража-ють виконавчі органи, якими закон за загальним правилом визначив правління товариства, голову і членів правління. Статутом товариства можуть бути передбачені інші органи, наприклад, рада директорів, президент. Це виконавча упра-влінська влада в товаристві, яка складається з посадових осіб. Згідно зі ст.48 Закону «Про господарські товариства» голо-вою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах. Тоб-то, дані посадові особи можуть мати у товаристві правовий статус не тільки акціонерів (співвласників підприємства), а й найманих працівників.

Третій принцип — вищого і постійного поточного контро-лю акціонерів (як засновників і співвласників товариства) за управлінською та фінансово-господарською діяльністю правління. В організаційній структурі зазначені підконтрольні сфери традиційно розділені. Тому товариство, за загальним правилом, має два контрольних органи — вищий конт-рольний і контрольний. «Господарське право» (Курс лекцій, Київ - 96 «Вентурі») стр. 80

Вищий контроль управлінської діяльності правління това-риства здійснює спостережна рада (рада) товариства. Це незалежна від правління контрольна влада, яка є однією з форм реалізації економічної влади колективної власності акціонерів.

Контроль фінансово-господарської діяльності правління здійснює ревізійна комісія товариства, яку обирають загальні збори з числа акціонерів. Голова і члени ревізійної комісії є посадовими особами.

Як функції, так і повноваження (компетенцію) трьох на-званих влад у товаристві нормативне розмежовано компетенційними (законодавчими та статутними) нормами.

В законодавстві функції та компетенцію органів товарист-ва врегульовано методом виключення. Так, діє відкритий перелік питань компетенції загальних зборів, їх рішенням, згідно із статутом товариства, виконання окремих функцій (з делегуванням відповідних повноважень) цього органу може бути покладено на спостережну раду та правління. До ком-петенції правління належать будь-які питання діяльності товариства, крім тих, які знаходяться у віданні загальних зборів та спостережної ради.

Функції, компетенція та порядок діяльності загальних зборів врегульовані безпосередньо Законом «Про господарські то-вариства» (ст.41 -46). Залежно від змісту їх функції треба ква-ліфікувати на організаційні та фінансово-господарські.

Організаційні функції це: а) засновницькі (визначення орга-нізаційної структури товариства; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв; при-пинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу); б) нормотво-рчі (внесення змін до статуту товариства: затвердження ста-тутів та положень дочірніх підприємств, філій, представництв, правил процедури загальних зборів та інших внутрішніх актів товариства); в) «посадові» (обрання та відкликання членів спостережної ради товариства, членів правління, членів ревізійної комісії; визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, дочірніх підприємств, філій, представництв; винесення рішень про притягнення до матеріальної відпов-ідальності посадових осіб товариства).

Рішення