установи, інші структури і тим самим керують певною галуззю (Мі-ністерство оборони, Міністерство освіти і науки, Державний комітет України по водному господарству та ін.), а також місцеві органи цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Органи спеціальної (функціональної) компетенції здійснюють ке-рівництво з питань, які мають загальний характер для всіх чи багатьох галузей господарства, соціально-культурного будівництва. Вони коор-динують діяльність галузевих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів державної виконавчої влади, а та-кож підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчого підпорядкування. До таких органів належать: міністерства, інші цент-ральні органи виконавчої влади (Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Антимонопольний комітет та ін.), а також їх місцеві органи.
Органами предметної компетенції є адміністрації державних підприємств, установ, які керують діяльністю відповідних підпри-ємств, установ.
Залежно від порядку вирішення підвідомчих питань органи виконавчої влади поділяються на єдиноначальні та колегіальні.
На чолі єдиноначального органу стоїть одна особа - керівні який має право особисто приймати рішення з усіх основних питань компетенції цього органу. Єдиноначальність забезпечує оператив-ність керівництва, використання індивідуальних здібностей та дос-віду керівників і водночас підвищує їх персональну відповідальність, оскільки на особу керівника лягає відповідальність за діяльність усього органу державного управління. До єдиноначальних належить більшість органів виконавчої влади: міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади.
Проте і в єдиноначальних органах для вирішення найбільш важ-ливих питань створюються колегіальні органи (колегії, науково-технічні, техніко-економічні ради тощо). Вони виконують допоміжні, консультативні функції, оскільки їх рішення затверджуються рішен-ням керівника або втілюються в життя через рішення керівника.
На чолі колегіального органу стоїть група осіб, які входять до складу цього органу, тобто є організаційно і юридичне оформле-ними. Основні питання, які віднесені до компетенції такого орга-ну, обговорюються та вирішуються на засіданнях колективно. Для винесення рішення з обговорюваного питання необхідно мати кво-рум. Рішення в колегіальних органах частіше за все приймаються абсолютною більшістю голосів, тобто коли за дане рішення прого-лосувало більше половини присутніх членів органу. Як правило, це пов'язано з великим обсягом їх компетенції та широкими завдан-нями керівництва, які стосуються багатьох галузей та функцій дер-жавного управління. Колегіальність дозволяє правильно вирішува-ти найбільш складні питання керівництва за участю фахівців, з ви-користанням їх досвіду. Тому до колегіальних органів насамперед належать: Кабінет Міністрів України та Рада міністрів АРК, а та-кож деякі інші органи. Але і в цих органах колегіальність допов-нюється єдиноначальністю керівників, які особисто вирішують деякі оперативні організаційні питання діяльності очолюваного ними органу.
Залежно від предмета спрямованості компетенції органи виконавчої влади поділяються на:
а) органи управління господарським виробництвом, економікою та сферою соціального обслуговування: промисловістю, сільським господарством, транспортом, зв'язком, внутрішньою торгівлею, житлово-комунальним господарством та побутовим обслуговуван-ням населення;
б) органи управління соціальним розвитком, культурою: осві-тою, охороною здоров'я, фізичною культурою та спортом, розвитком науки, культури, соціальним забезпеченням;
в) органи управління в адміністративно-політичній сфері: обороною, державною безпекою, внутрішніми справами, юстицією, зовнішніми стосунками;
г) органи міжгалузевого управління, які здійснюють функції: ціноутворення, статистики, фінансового регулювання, стандарти-зації, сертифікації та ін.
Якщо брати за критерій класифікації становище та місце в системі органів виконавчої влади, то вони поді-ляються на вищі та нижчі. Так, обласна державна адміністрація буде нижчою відносно Кабінету Міністрів України, але вищою відносно районної державної адміністрації. Звідси - підпорядкованість, підконтрольність, підзвітність нижчих органів перед вишими, обо-в'язковість рішень вищих органів до виконання нижчими.
6.Система органів виконавчої влади
Численні та різноманітні органи виконавчої влади утворюють відповідну систему, ефективність діяльності якої залежить від ступеня упорядкованості, організованості, злагодженості в усіх лан-ках. В єдину систему їх об'єднує зміст діяльності -виконавчо-роз-порядчий та спільна основа заснування (утворення) - державна власність. Кожний орган виконавчої влади - від центрального до місцевого - виступає суб'єктом права державної власності, на-діляється статусом юридичної особи і водночас вирішує різні питан-ня оперативного управління та охорони цієї власності.
Отже, органи виконавчої влади – це цілісна система, тобто така сукупність, в якій усі складові частини (окремі органи та їх структурні підрозділи) є взаємопов'язаними і водночас складають самостійні підсистеми з своїми особливостями структури, функцій, компетенції.
Побудова цієї системи грунтується на засадах єдності та ці-лісності державної території, поєднання принципів централізації та децентралізації, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів залежно від адміністративно-територіального устрою краї-ни. Система органів виконавчої влади утворюється з урахуванням забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податко-вої політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, со-ціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, еколо-гічної безпеки природокористування, а також здійснення загально-державних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України.
Побудова та удосконалення системи і підсистем органів виконав-чої влади відбуваються з урахуванням необхідності єдиного центру керівництва економічними та соціальними справами на підставі пла-нування, ринкових відносин, рівності усіх форм власності, поєднан-ня галузевого і територіального принципів управління, їх централі-зації з відповідною самостійністю регіонів та окремих адміністра-тивно-територіальних одиниць, господарською самостійністю підприємств, об'єднань та інших суб'єктів.
Утворення органів виконавчої влади, формування їх системи та її функціонування здійснюються згідно з принципами демократиз-му і законності. Конституція України надає громадянам право бра-ти участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування (ст. 38).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повно-важень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук-раїни