обрати і привести до присяги підскарбія, підлеглого полковому

підскарбію, який би мав під своєю орудою і опікою усі військові

прибутки і видатки і правдиво вносив їх у облікові книги. Якщо

по щорічному обрахунку тих видатків буде поміченим у боргах і

незаконних розтратах, - то їх слід відшкодувати з власних коштів

того підскарбія, щоб повернути місту. Тому повинен вносити в

облікові книги лише ті випадки, що пов'язані з поїздками у

конкретній справі: хто з чиєю подорожною відбував подорож та

якими вигодами користувався.

А насамперед нехай найясніший гетьман виявить спасенну

турботу, аби скасувати у нашій Вітчизні повинності поштову і

надання супроводу та випадки насильного вимагання підвід і

подарунків, налагодивши справу так, як у сусідніх країнах, - там

ніде нема такого проклятущого і обтяжливого для посполитих

звичаю. А для перевезення листів нехай найясніший гетьман введе

за прикладом і зразком чужоземних держав пошту за військовий кошт

у відповідних полках підвладної йому території, попередньо

докладно і всебічно обговоривши, вирішивши і затвердивши цю

справу на Генеральній раді.

XV

Орендна плата, призначена на щорічну платню компанійським і

сердюцьким полкам та на інші військові видатки, вважається всією

людністю роксоланською - козаками і посполитими - надто

обтяжливою, а постій компанійців і сердюків - нестерпною завадою.

Отже, і від тої оренди і від згаданого постою треба

відмовитися і зовсім їх скасувати.

Розглянути і вирішити на Генеральній раді, з яких джерел

поповнити і відновити для видатків занепалу військову скарбницю,

вичерпану на проведення воєнних дій, а також - яку кількість

кінного і пішного війська доцільно залишити по завершенні війни

при боці найяснішого гетьмана для військової служби.

XVI

Не раз нужденний люд нарікає, благаючи спасу, і висловлює

свої образи й обурення тим, що орендарі, а також ярмаркові

комісари щокрок переслідують силою-силенною незвиклих і

непомірних здирств. Через ті утиски убогому чоловікові незмога й

приступити до ярмарку, аби продати яку дрібницю для порятунку від

нужди чи що для домашньої потреби пристарати без ярмаркового

мита. А як трапиться попастися на якійсь дрібній провині, то вже

оберуть оті ярмаркові комісари до нитки.

Отже, орендарі і їхні підлеглі нехай стягають мито до

військової скарбниці з ввозу і вивозу лише певних товарів і лише

в точно визначеному універсалами розмірі, не вимагаючи від купців

нічого зайвого і не чинячи ані нейменшого здирства вірним убогим

людям.

Рівно ж і ярмаркові комісари нехай стягають мито лише з тих

осіб, які зобов'язані його сплачувати, а не з убогих людей, котрі

приїжджають на ярмарок, аби щось дешево продати чи прикупити для

власних потреб.

Також нехай утримаються заводити будь-які судові справи - не

лише кримінальні, а й інші поточні - та не завдають непомірних

утисків і здирств посполитим і містам.

За всім тим нехай ясновельможний гетьман проникливо слідкує,

використовуючи з належним старанням свою владу.

Його доброї волі уряду і проводу довірено усі права і

вольності у Вітчизні для непорушного дотримання і охорони та для

успішного виконання оцих угод і конституцій, котрі його

ясновельможність владна ствердити власноручним підписом,

військовою печаткою і відповідною присягою.