Арбітражний Процесуальний Кодекс України
Р О З Д І Л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Право на звернення до арбітражного суду
Підприємства, установи, організації, в тому числі колгоспи,
індивідуальні, спільні підприємства, міжнародні об'єднання
організацій України (далі іменуються, як правило, "підприємства та
організації") та інших держав, а також інші юридичні особи,
незалежно від форм власності майна та організаційних форм, мають
право звертатися до арбітражного суду згідно з встановленою для
нього підвідомчістю господарських спорів за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
арбітражного суду мають право також звертатися державні та інші
органи.
Угода про відмову від права на звернення до арбітражного суду
є недійсною.
Стаття 2. Порушення справ у арбітражному суді
Арбітражний суд порушує справи за позовними заявами:
заінтересованих підприємств та організацій, чиї права та
охоронювані законом інтереси порушено;
державних та інших органів, що звернулися до арбітражного
суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;
прокурорів, які звертаються до арбітражного суду в інтересах
державних органів, державних підприємств та організацій.
Стаття 3. Мова арбітражного провадження
Мова арбітражного провадження визначається статтею 21 Закону
України "Про мови в Українській РСР".
Стаття 4. Законодавство, яке застосовується при вирішенні
господарських спорів
Арбітражний суд вирішує спори на підставі Конституції
України, Закону України "Про арбітражний суд", цього Кодексу,
інших актів законодавства України, міждержавних договорів та угод,
ратифікованих у встановленому порядку.
Арбітражний суд у випадках, передбачених законом, застосовує
норми права інших держав.
У разі відсутності законодавства, що регулює спірні
відносини, арбітражний суд застосовує законодавство, яке регулює
подібні відносини, а при відсутності такого законодавства
арбітражний суд виходить із загальних засад та змісту
законодавства.