діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між

тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) позивач не вжив заходів до арбітражного врегулювання спору

в установленому порядку і можливість такого врегулювання не

втрачена;

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з

відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства

мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані

арбітражним судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або

представник позивача не з'явився на виклик у засідання

арбітражного суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій

можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами

арбітражних витрат, про повернення державного мита з бюджету, а

також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини

другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути перевірено

в порядку нагляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без

розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до арбітражного

суду в загальному порядку.

Стаття 82. Прийняття рішення

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення

позову, відмова в позові повністю або частково) арбітражний суд

приймає рішення.

Рішення приймається в засіданні арбітром (арбітрами) і

представниками сторін за результатами обговорення всіх обставин

справи.

У випадках, коли між представниками сторін не досягнуто

угоди, або угода сторін не відповідає законодавству, фактичним

обставинам чи матеріалам справи, або спір розглядається без участі

представників обох сторін чи однієї з них, рішення приймається

арбітром, а якщо спір вирішується трьома арбітрами - більшістю

голосів арбітрів.

Рішення викладається у письмовій формі і підписується

арбітром, а якщо спір вирішується кількома арбітрами - всіма

арбітрами, які брали участь у засіданні. В разі розгляду справи

кількома арбітрами арбітр, не згодний з рішенням, зобов'язаний

викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до

справи.

Стаття 83. Права арбітражного суду при прийнятті рішення

Арбітражний суд визнає недійсним повністю або в певній

частині договір, що суперечить законодавству, або вчинений з

метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а також

відмовляє в задоволенні вимог сторін, якщо ці вимоги грунтуються

на акті державного або іншого органу, що не відповідає

законодавству.

Приймаючи рішення з господарського спору, арбітражний суд має

право:

1) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для

захисту прав і законних інтересів підприємств та організацій;

2) обертати повністю або частково в доход республіканського

бюджету стягувану неустойку (штраф, пеню), якщо справу порушено за

заявою прокурора, а також якщо позивач не пред'явив вимогу про

сплату передбачених законодавством санкцій або допустив порушення

законодавства, що не зменшує відповідальності відповідача;

3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,

пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила

зобов'язання;

4) стягувати в доход республіканського бюджету із сторони, що

допустила порушення строків розгляду претензії, штраф у розмірі,

встановленому статтею 9 цього Кодексу або законодавством, яке

регулює порядок доарбітражного врегулювання спорів у конкретних

видах правовідносин;

5) стягувати в доход республіканського бюджету з винної

сторони штраф в розмірі до 1000 крб. за ненадіслання у

встановлений строк відзиву на позовну заяву або витребуваних

арбітражним судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення

дій, покладених арбітражним судом на сторону;

6) відстрочувати або розстрочувати виконання рішення.

Стаття 84. Зміст рішення

Рішення арбітражного суду складається із вступної, описової,

мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:

1) у вступній частині вказуються найменування арбітражного

суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін,

ціна позову, прізвище арбітра (арбітрів), представників сторін,

прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих

осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це

також вказується у вступній частині рішення;

2) описова частина має містити короткий виклад вимог

позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань

сторін та їх представників, інших учасників арбітражного процесу,

опис дій, виконаних арбітражним судом (огляд та вивчення доказів і

ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);

3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи,

встановлені арбітражним судом; причини виникнення спору; докази,

на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін,

якщо її досягнуто; доводи, за якими арбітражний суд відхилив

клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або

угоди сторін; законодавство, яким арбітражний суд керувався,

приймаючи рішення; обгрунтування відстрочення або розстрочення

виконання рішення;

4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення

позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з

заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або

ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення

вказуються:

найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і

сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка

зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій; а

також строк сплати грошових сум при відстроченні або розстроченні

виконання рішення;

розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості

за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги,

неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених

у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);

найменування рахунку, з якого підлягають стягненню грошові

суми;

найменування майна, що підлягає передачі, і місце його

знаходження (у спорі про передачу майна);

найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа

про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання

цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також

сума, що не підлягає стягненню.

В спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в

резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови

договору, а в спорі про спонукання укласти договір-умови, за яких

сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на представлений

позивачем проект договору.

В резолютивній частині рішення вказується про визнання

договору недійсним у випадках, передбачених частиною першою статті

83 цього Кодексу.

При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в

резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що

його видав, номер