1. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею

одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями,

а у випадках, визначених процесуальним законом, - також судом

присяжних.

2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

3. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також

в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом

колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно

до закону. Справи в порядку повторної касації розглядаються

складом суддів відповідної судової палати (Військової судової

колегії) Верховного Суду України згідно з вимогами процесуального

закону.

Стаття 14. Самостійність судів і незалежність суддів

1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при

здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не

підзвітні і підкоряються лише закону.

2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів

визначаються Конституцією України, цим та іншими

законами.

3. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а

також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не

посягати на неї.

4. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб,

які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з

приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо

інше не передбачено процесуальним законом.

5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів

у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання,

зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або

в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на

неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом

відповідальність.

6. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення

судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що

грунтується на вимогах закону.

7. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів

забезпечуються:

особливим порядком призначення, обрання, притягнення до

відповідальності та звільнення суддів;

незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;

порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним

законом, таємницею постановлення судового рішення;

забороною втручання у здійснення правосуддя;

відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою

законом;

особливим порядком фінансування та організаційного

забезпечення діяльності судів, встановленим законом;

належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;

функціонуванням органів суддівського самоврядування;

визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки

суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового

захисту.

8. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних

законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених

законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової

захищеності суддів.

Стаття 15. Недоторканність суддів

1. Недоторканність суддів гарантується Конституцією України

, законом про статус суддів та іншими законами.

2. На народних засідателів і присяжних на час виконання ними

у суді обов'язків, пов'язаних із здійсненням правосуддя,

поширюються гарантії недоторканності суддів.

Стаття 16. Незмінюваність суддів

1. Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають

посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді

вперше.

2. Судді, обрані безстроково, перебувають на посаді судді до

досягнення ними шістдесяти п'яти років. До закінчення цього строку

вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у

пунктах 3-9 частини п'ятої статті 126 Конституції України

Стаття 17. Суддівське самоврядування

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє

суддівське самоврядування відповідно до цього Закону.

Розділ II. СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

Глава 3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ

ЮРИСДИКЦІЇ

Стаття 18. Види судів загальної юрисдикції

1. Система судів загальної юрисдикції відповідно до

Конституції України будується за принципами

територіальності і спеціалізації.

2. Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) Касаційний суд України;

4) вищі спеціалізовані суди;

5) Верховний Суд України.

3. Найвищим судовим органом у системі судів загальної

юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами

спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

4. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

єдиними засадами організації та діяльності судів;

єдиним статусом суддів;

обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених

законом;

забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування

законів судами загальної юрисдикції;

обов'язковістю виконання на території України судових рішень;

єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності

судів;

фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;

вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами

суддівського самоврядування.

Стаття 19. Спеціалізація судів загальної юрисдикції

1. Відповідно до Конституції України в системі

судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані

суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до

загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України

та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

2. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та

інші суди, визначені як спеціалізовані суди.

3. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися

спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної

юрисдикції.

Стаття 20. Порядок утворення судів

1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються

Президентом України відповідно до цього Закону за поданням

Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду

України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

2. Місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуванням

принципів територіальності (адміністративно-територіального

устрою) та спеціалізації.

3. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна

адміністративно-територіального устрою, передислокація військ або

реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної цим Законом

системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.

4. Кількість суддів у судах визначається Президентом України

за поданням Голови Державної судової адміністрації України,

погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою

відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу

роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державному

бюджеті України на утримання судів.

5. Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду

строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади

Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а

щодо спеціалізованих судів - голови відповідного вищого

спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів

України (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідної

ради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах,

а також призначення (обрання) на адміністративні посади у

Верховному Суді