Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього складу злочину є заподіяння істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб. Фактичне настання істотної шкоди необхідно для визнання цього злочину закін-ченим, адже склад його сформульований як матеріальний.

Як вже зазначалось, істотною шкодою, якщо вона полягає в заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян(ч. 3 ст. 364 Кримінального Кодексу). Шкода може виражатися в заподіянні не лише матеріаль-них збитків, але й в порушенні конституційних прав і свобод грома-дян, підриві авторитету органів влади, підприємств, установ і органі-зацій, створенні суттєвих перешкод та зривів у їх роботі, в порушенні громадського порядку, приховуванні розкрадань, інших злочинів тощо. В умовах ринкової економіки підрив авторитету, наприклад, комерційно-го банку в результаті зловживання службовим становищем однією із його службових осіб може призвести до втрати клієнтів, розірванню угод на банківське обслуговування. Істотна шкода у вигляді порушення конституційних прав може виражатися в ущемленні виборчого права, права на працю, освіту, відпочинок, соціальне забезпечення і т. п.

Істотною шкодою, якщо мова йде про заподіяння в результаті зло-вживання владою або службовим становищем фізичної шкоди потер-пілому, необхідно визнавати умисні насильницькі дії, які потягли за собою фізичний біль (удари, побої, мордування і т. п.) одній чи декільком особам, умисне легке без розладу здоров'я чи з необережності середньої тяжкості тілесне ушкодження двом або більше особам, а також умисне легке тілесне ушкодження, що спричини-ло короткочасний розлад здоров'я, або умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження одній особі.

Так, «Вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 23 листопада 1996 року С. Засуджено за ч. 2 ст. 165 та ч. 2 ст. 168 із застосуванням ст. 42 КК 1960 року [2.Ст.364,368,70] на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у держадміністрації строком на три роки.

С. засуджено за те, що вона, перебуваючи на засаді завідуючої відділу сім’ї та молоді місцевої райдержадміністрації, видала 8 путівок у дитячий табір «Радість» вартістю 430 грн. кожна, виділених для безоплатного перебування дітей-сиріт та дітей із малозабезпечених сімей, своїм особистим знайомим та іншим особам, які не мали права на їх безоплатне використання».

Третьою необхідною ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364 Кримінального Кодексу, є наявність причинного зв'язку між зловжи-ванням владою або службовим становищем і істотною шкодою.

Суб'єктом зловживання владою або службовим становищем може бути лише службова особа. З суб'єк-тивної сторони цей злочин характеризується умисною або змішаною формою вини. Службова особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, тобто те, що вона використовує владу чи службове становище Всупереч інтересам служби, і бажає поступити саме так. По відношенню до наслідків, передбачених як у частині 1, так і у частині 2 ст. 364 Кримінального Кодексу, - істотної шкоди чи тяжких наслідків - психічне ставлення особи може бути у формі як умислу, так і необережності.

Корисливий мотив, інша особиста заінтересованість та інтереси третіх осіб є обов'язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань.

Корисливий мотив можна визначити як прагнення службової особи шляхом зловживання владою або службовим становищем отримати незаконну матеріальну вигоду (отримання майна, майнових прав, звільнення від особистих майнових витрат тощо).

Інша особиста заінтересованість як мотив зловживання вла-дою чи службовим становищем полягає у прагненні отримати вигоду немайнового характеру, обумовлену такими спонуканнями як кар'є-ризм, заздрість, бажання отримати взаємну послугу, заручитися підтримкою у вирішенні якого-небудь питання, приховати свою некомпетентність і т. п. Інша особиста зацікавленість може про-явитися й у зв'язку з бажанням помститися кому-небудь, отримати перевагу у недобросовісній конкурентній боротьбі та ін.

Інтереси третіх осіб необхідно розуміти як такі, що не охоро-няються у даному випадку законом. Прагнення їх задовольнити неза-лежно від того, що вони не охороняються законом, є своєрідним амо-ральним-мотивом службової особи. Таке бажання може збігатися, на-приклад, з негативним розумінням кар'єризму, наведеним вище, якщо кар'єра залежить від третьої особи, або проявитися у незаконному наданні послуг, переваг родичу, знайомому, звільненні їх від перед-бачених законом обов'язків, догідництві перед начальником і т. п.

Третіми особами можуть бути родичі, приятелі, знайомі, начальни-ки службової особи, які бажають разом з останньою скористатися правами, які належать їй за посадою, або пов'язаними з посадою можливостями.

Відсутність зазначеної у ст. 364 Кримінального Кодексу мотивації дій винного (корисли-вого мотиву, іншої особистої заінтересованості чи дій в інтересах третіх осіб) при умисному використанні службовою особою влади чи службового становища Всупереч інтересам служби, навіть якщо воно завдало істотної шкоди чи тяжких наслідків, виключає кримінальну відповідальність за ст. 364 Кримінального Кодексу.

Наявність корисливого мотиву як обов'язкової ознаки суб'єктив-ної сторони розглядуваного складу злочину є не зовсім виправданою, оскільки зазначена ознака не визначає суті такого злочину як зловжи-вання владою або службовим становищем. Зловживання владою або службовим становищем - це, так би мовити, використання своєї по-сади, наданої влади на зло. Зло ж, а точніше - небезпечність такого діяння, полягає у тому, що службова особа умисно діє Всупереч інте-ресам служби, завдаючи цим істотної шкоди державним чи громадсь-ким інтересам або правам та інтересам окремих фізичних чи юридич-них осіб, що охороняються законом. Небезпечність діяння, передба-ченого ст. 364 Кримінального Кодексу, як