Внесення у офіційні документи неправдивих відомостей пе-редбачає внесення у дійсний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково (наприклад, внесення неправдивих відомостей у бухгалтерські книги).

Підроблення документів передбачає часткову чи повну заміну зміс-ту дійсного документа з допомогою, наприклад, підчистки, витравлення тощо. Спосіб підробки документів (дописка, підчистка, заміна тексту чи окремих слів, дати, підпису чи інших реквізитів) для кваліфі-кації діяння за ст. 366 Кримінального Кодексу значення не має.

Складання неправдивих документів - це внесення до докумен-та, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності повністю або частково (наприклад, запис у дійсний бланк, який має відтиск печатки і підпис, неправдивих відомостей про фак-тичне використання сировини та матеріалів).

Видача неправдивих документів - надання або випуск службовою особою документів, зміст яких повністю або частково не відпові-дає дійсності і які були складені цією або іншою службовою особою (наприклад, надання певним суб'єктам підприємницької діяльності завідомо фіктивних документів з метою приховування їх злочинної діяльності, або випуск фіктивних ліцензій, патентів з метою їх пода-льшого продажу тощо).

Для наявності складу службового підроблення необхідний зв'язок фаль-сифікації офіційного документа з владними чи іншими службовими функціями винної особи. За відсутності такого зв'язку внесення осо-бою до офіційних документів неправдивих відомостей або інше підроблення документів за певних умов може розцінюватись як підроблення документів, відповідальність за яку встановлено ч. 1 або ч. 2 ст. 358 Кримінального Кодексу.

Службове підроблення в господарській практиці часто використовується для оформлення підробленими документами неіснуючих або проведе-них у меншому обсязі операцій (так звані безтоварні операції). Най-більш поширені з них - перекриття недостачі в одному місці зберіган-ня товарів надлишками в іншому; оприходування матеріалів, що не надходили, з метою присвоєння коштів, які призначаються для їх закупівлі; списання викрадених матеріальних цінностей на розрахун-ки з постачальниками; приписки у звітних документах про випуск про-дукції, виконання робіт, надання послуг тощо. Службове підроблення у таких випадках спрямований на розкрадання матеріальних цінностей чи коштів, фактично він виступає способом розкрадання. Якщо таке розкрадання вчинене шляхом службового підроблення, дії винної службової особи необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів. Якщо ж службове підроблення мало, характер готу-вання до злочину, який не був вчинений винним, його дії необхід-но кваліфікувати як службове підроблення і готування до відповідного злочину.

Пленум Верховного Суду України у постанові «Про су-дову практику в справах про обман покупців» [34.П.15], зазначив: «якщо обман покупців вчинявся шляхом службового підлогу або з метою покриття нестачі, яка виникла внаслідок халатного ставлення службової особи підприємства торгівлі чи громадського харчування до своїх службових обов'язків, дії винного в таких випадках кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідно статтями Кримінального Кодексу України ».

Злочин, передбачений ст. 366 Кримінального Кодексу, вважається закінченим з момен-ту внесення службовою особою в офіційний документ неправдивих відомостей незалежно від подальшого його використання, а при ви-дачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі [23.С.922].

Суб'єктом службового підроблення може бути лише службова особа. Якщо передбачені ст. 366 Кримінального Кодексу дії вчиняє приватна особа, то відповіда-льність може наставати в залежності від конкретних обставин справи, зокрема, за ст. 358 Кримінального Кодексу.

З суб'єктивної сторони службове підроблення може бути вчинено ли-ше з прямим умислом. Неправильне оформлення офіційного докуме-нту з необережності не утворює складу злочину, передбаченого ст. 366 Кримінального Кодексу. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різні (частіше за все це корисливість чи інша особиста зацікавленість) і на кваліфікацію діяння не впливають. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків, передбачених ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу, може характеризува-тись непрямим умислом або необережністю.

Кваліфікуючою ознакою службового підроблення є тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 366 Кримінального Кодексу). Її зміст аналогічний змісту тяжких наслідків у складі зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень.

У тому випадку, коли службове підроблення є основною ознакою іншого злочину (наприклад, притягнення завідомо невинного до криміналь-ної відповідальності ст. 381 Кримінального Кодексу) або створює спеціальний склад злочину (скажімо, підроблення виборчих документів ст. 158 Кримінального Кодексу), за правилами кон-куренції норм відповідальність настає лише за спеціальний злочин.

Підроблення, вчинене з метою приховати зловживання владою або службовим становищем, кваліфікується за сукупністю статей Кримінального Кодексу, оскільки тут є наявною реальна сукупність злочинів.

Однією з актуальних проблем, які виникають у практиці застосу-вання ст. 366 Кримінального Кодексу, є проблема кваліфікації ухилення службовою осо-бою від сплати обов'язкових платежів шляхом службового підроблення. В одних випадках такого роду діяння розцінюються як сукупність зло-чинів і кваліфікуються за ст. 212 і ст. 366 Кримінального Кодексу, в інших - кваліфіку-ються лише за ст. 212 Кримінального Кодексу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» пропонується розглядати ухилення від сплати податків таким чином: «У разі, коли ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів або його приховання вчинено шляхом службового підроблення чи підробки доку-ментів, дії винної особи мають додатково кваліфікуватися за ст. 366 чи ст. 358 Кримінального Кодексу. При цьому підроблення документів службовою особою може кваліфікуватися за ст. 366 Кримінального Кодексу незалежно від того, до якої відповідаль-ності (кримінальної чи адміністративної) її буде притягнуто за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» [35.П.13].

Вивчення судової практики показує, що кваліфікація дій винних службових осіб за ст. 366 Кримінального Кодексу здійснюється переважно за сукупністю з іншими злочинами.