До об'єктивних факторів відносять зовнішні умови, в які поставле-на службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів). Для суб'єктивних факто-рів характерні особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелек-туального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).

Закон [2.ч.1.Ст.367] передбачає, що злочинною службова недбалість ви-знається тоді, коли невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків має місце через несумлінне ставлення до них. Ця вказівка закону відноситься, насам-перед, до характеристики злочинної поведінки винної особи. Це зна-чить, що при службової недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідпові-дально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно, несумлінно) або взагалі не виконує дії, які входять до її компетенції.

Склад злочинної службової недбалості передбачає заподіяння істотної шко-ди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб. Відсутність істотної шкоди при неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 367 Кримінального Кодексу.

Аналіз роз'яснень Пленуму Верховного Суду України показує, що вища судова інстан-ція пропонує кваліфікувати як службова недбалість (при наявності необхідних ознак складу злочину), зокрема: допущення службовою особою роз-крадання, втрати чи пошкодження матеріальних цінностей, їх недо-стачі; порушення правил техніки безпеки, промислової санітарії або інших правил охорони праці службовими особами, на яких за їх службовим становищем на підставі наказу, службової інструкції або спеці-ального розпорядження безпосередньо не покладено забезпечення дотримання зазначених правил на відповідній виробничій ділянці або здійснення контролю за їх виконанням; діяння службових осіб, які допустили введення в експлуатацію нових або реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних чи інших об'єктів без очи-сних споруд; необережне порушення службовою особою порядку використання земель, забруднення та інші подібні дії.

Слід відзначити, що для кваліфікації діяння за ст. 367 Кримінального Кодексу необхідно встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних функцій або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Діяння, яке виконувалось як виконання про-фесійних функцій, навіть якщо воно призвело до істотної шкоди, не може розцінюватись як службова недбалість (наприклад, застосування лікарем неправильного лікування, невдала операція і т. п.).

Шкода, заподіяна через недосвідченість, недостатню кваліфікацію службової особи або з інших обставин, що не залежали від неї і не давали можливості справитись належним чином з роботою, не дають підстав говорити про наявність злочинної службової недбалості. Так само не утворюють складу цього злочину шкідливі наслідки, що настали з причин, які службова особа не могла усунути.

У деяких статтях Кримінального Кодексу передбачено спеціальні види службової недбалості при наявності необережної форми вини і вчиненні цих злочинів службовою особою. Встановлення ознак спеціального виду службової недбалості виключає застосування ст. 367 Кримінального Кодексу. Наявність загальної та спеціаль-них норм, що передбачають відповідальність за службова недбалість, потребує встановлення у кожному конкретному випадку службової недбалості того, що було порушено службовою особою - загальні службові обов'язки чи спеціальні правила. Якщо мало місце порушення спеціальних пра-вил, то застосовується спеціальна кримінально-правова норма.

Суб'єктом службової недбалості може бути лише службова особа. Невико-нання або неналежне виконання службових обов'язків неслужбовою особою, якщо таким діянням заподіяна істотна шкода, не утворює складу службової недбалості і за наявності для того підстав може бути кваліфі-ковано як злочин проти особи чи власності. Разом з тим, у судовій практиці зустрічаються випадки необґрунтованого засудження за службова недбалість неслужбових осіб. Наявність суб'єкта злочину, передбачено-го ст. 367 Кримінального Кодексу, у таких випадках суди визначають, зокрема, лише на підставі договору між працівником і адміністрацією про повну майно-ву відповідальність. Між тим, для визнання такого працівника суб'єк-том злочинної службової недбалості необхідно також, щоб поряд з обов'язками по безпосередньому зберіганню майна матеріально-відповідальна особа виконувала повноваження по управлінню чи розпорядженню цим майном (встановлення порядку його зберігання, переробки, реа-лізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Не можна кваліфікувати за ст. 367 Кримінального Кодексу заподіяння істотної шкоди державним, громадським інтересам або охоронюваним законом пра-вам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб внаслідок не-виконання або неналежного виконання не службових, а професійних обов'язків, наприклад, педагогом або лікарем.

Службова недбалість - це єдиний службовий злочин, який вчиняється з не-обережності. Отже, з суб'єктивної сторони цей злочин характеризу-ється тільки необережною формою вини у вигляді злочинної само-впевненості (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання ним своїх службових обов'язків правам і законним інтересам може бути завдано істотної шкоди, але легковаж-но розраховує на їх відвернення) або злочинної службової недбалості (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завда-но істотної шкоди, хоча повинна була і могла це передбачити). Як-що буде встановлено, що за обставинами справи службова особа не повинна була або не могла передбачити настання суспільно небезпечних наслідків, суб'єктивна сторона складу службової недбалості від-сутня.

Дослідження судової практики у справах про службова недбалість показує, що неправильне встановлення суб'єктивної сторони призводить до помилок у