Поняття злочину в сфері службової діяльності, його зміст і сутність чинний карний закон нерозривно пов'язує з поняттям службової особи, без наявності яко-го незалежно від змісту об'єктивної сторони й інших еле-ментів складу злочину та їхніх ознак неможливо вести мо-ву про злочин у сфері службової діяльності. Виключен-ням з цього загального положення є ст. 369 Кримінального кодексу (даван-ня хабара) [3.С.69]. До елементів структури службового злочину належить також та система, в якій діє службова особа. «При здійсненні злочину використовується (чи врахо-вується) організаційна структура, технологічна структу-ра, документообіг, сукупність порушень норм, які виз-начають права й обов'язки службової особи, систему йо-го дій, що і є самостійним елементом структури будь-якого злочину, скоєного службовою особою. Службова особа здійснює діяльність, виявляє свою сутність, взаємодіючи із суб'єктами й об'єктами через використання сукупності своїх функцій» [11.С.59-61].

Саме при встановленні порушення цих функцій мож-на ставити питання про відповідальність службової осо-би за злочин у сфері службової діяльності.

Для повного розкриття поняття службової особи слід чітко окреслити питання визначення представника вла-ди; особи, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності; особи, яка виконує адміністративно-господарські обов'язки, на таких самих підприємствах, установах чи організаціях за спеціальним повноваженням.

Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири).
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо [36.П.1].

Представник влади як особлива категорія службових осіб, наділений у межах своїх повноважень правом віддавати іншим особам (як фізичним, так і юридичним) обов'язкові для виконання накази, розпорядження, вказівки, приймати рішення не тільки в рамках відом-ства, представником якого він є, а й поза ним, тобто з приводу поводження, вчинків та діянь громадян, які не є його підлеглими.

Загальнообов'язковість виконання вказівок і вимог представника влади забезпечується можливістю засто-сування заходів примусового характеру (штраф, затри-мання, припинення діяльності юридичної особи та ін.)

До представників влади належать народні депутати; працівники судових та адміністративних органів (судді, судові виконавці, слідчі й оперативні працівники орга-нів МВС і СБУ, прокурори, їхні помічники, а також слідчі прокуратури, співробітники міліції, пожежні інспектори, інспектори лісоохорони, рибного нагляду, мисливські й податкові інспектори та ін.) [22.С.562].

Не можуть бути віднесені до представників влади технічні співробітники адміністративних органів (водії транспортних засобів, друкарки, консультанти та ін.). За-значені особи не є представниками влади, оскільки во-ни не наділені організаційно-розпорядчими функціями [22.С.563].

Отже, обов'язковою ознакою представника влади є на-явність в особи організаційно-розпорядчих функцій, на-явність обумовленого його посадовим положенням пра-ва віддавати обов'язкові для виконання накази й розпо-рядження не тільки всередині довіреного йому апарата чи відомства, де він обіймає визначену посаду, а й поза ним.

Наступна категорія службових осіб - це особи, які обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпоряд-чих чи адміністративно-господарських обов'язків, або ви-конують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Особами, які виконують організаційно-розпорядчі обов'язки, є особи, що в силу покладених на них служ-бових обов'язків керують роботою інших осіб або в си-лу тих самих обов'язків і повноважень займаються орга-нізацією інших підлеглих їм по службі чи роботі осіб.

Працівник будь-якого підприємства, установи, орга-нізації незалежно від форм власності, який має в си-лу штатного розкладу в своєму підпорядкуванні інших осіб (незалежно від їхнього числа) і який виконує орга-нізаційно-розпорядчі функції, є службовою особою і, отже, за наявності відповідних ознак вчиненого може нести відповідальність за службові злочини.

До числа осіб які можуть нести відповідальність за службові злочини належать керівники (влас-ники, засновники та співзасновники) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; осо-би, які очолюють окремі підрозділи, ланки, структурні одиниці таких підприємств, установ, організацій.

До осіб, які виконують адміністративно-господарські обов'язки, мають бути віднесені [3.С.70]:

Відповідно до закону, службовими особами є також особи, які тимчасово обіймають на підприємствах, в уста-новах чи організаціях незалежно від форм власності по-сади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків. Таке тим-часове виконання зазначених функціональних обов'язків може мати місце при тимчасовій заміні осіб, які перебу-вають на лікарняному, у відпустці, або звільнених з по-сади за відповідним наказом, розпорядженням.

Обов'язки службової особи можуть виконуватись і за спеціальним повноваженням. Це ще має місце на прак-тиці у випадку, коли працівнику, який не є службовою