Зловживання владою або службовим становищем, як свідчить практика, найчастіше відбувається в сукуп-ності з іншими злочинами (розкрадання, одержання хабара й ін.), що додатково ілюструє підвищену суспільну небезпеку цього злочину в сфері службової діяльності.

Обов'язковою ознакою зловживання владою або службовим становищем є заподіяння при цьому істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи суспільним інтересам чи інтересам юридичних осіб.

Зловживання владою або службовим становищем зазвичай відбувається Всупереч інтересам служби, що вбачається із самої диспозиції ст. 364 Кримінального кодексу України.

Зловживання владою або службовим становищем може бути вчинене як шляхом активних дій, так і шляхом бездіяльності [46.С.97].

Практика, на жаль, наводить численні приклади вчинених шляхом бездіяльності зловживань владою або службовим становищем. Це має місце, наприклад, у випадках, коли та чи інша службова особа правоохоронних органів проінформована про злочинну діяльність інших осіб та вповноважена в силу своїх службових функцій припинити таку діяльність, але навмисне не вчиняє таких дій.

Найчастіше подібні злочини вчинюються за винагороду. Відповідальність у таких випадках для службової особи настає за зловживання владою або службовим становищем і за одержання хабара.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони зловживання владою або службовим становищем є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свобо-дам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб [2.Ст.364].

Істотною, відповідно до п. З примітки до ст. 364 Кримінального кодексу, є така шкода (якщо вона полягає в заподіянні матеріаль-них збитків), яка в сто й більше разів перевищує нео-податковуваний мінімум доходів громадян.

Що до оцінки істотності шкоди при настанні суспільно небезпечних наслідків не у формі заподіян-ня прямого матеріального збитку, то в кожному конкрет-ному випадку це питання слід вирішувати, виходячи з обставин конкретної справи.

До істотної шкоди відносять приховуван-ня шляхом зловживання владою або службовим стано-вищем збитку, заподіяного іншим злочином, або само-го злочину; незаконне одержання чи надання як майно-вих, так і не майнових вигод (одержання чи видача путівок, надання земельної ділянки, зарахування на на-вчання, одержання чи надання житла тощо).

Як вірно визначив Свєтлов О.Я. через різнома-нітність форм прояву не можна повністю перелічити всі наслідки при зловживаннях, які б заподіювали збиток [45.С.148].

Частина 1 ст. 364 за передбачені в ній дії встановлює покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обме-ження волі на строк до трьох років з позбавленням пра-ва обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Частина 1 ст. 364 передбачає можливість призначення покарання у вигляді виправних робот на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Частина 2 ст. 364, передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем у випад-ку спричинення тяжких наслідків. Тяжкими наслідками, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, є наслідки, які в двісті п'ятдесят і більше разів перевищу-ють неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Під тяжкими наслідками немайнового характеру слід ро-зуміти загибель людей, заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, заподіяння серйозної шкоди навколишньо-му середовищу, рослинному й тваринному світу та ін. Частина 2 ст. 364 передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Частина 3 ст. 364 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем у ви-падку здійснення такого роду діянь працівником право-охоронного органу (міліції або служби безпеки України).

Суб'єктивна сторона зловживання владою або служ-бовим становищем характеризується прямим умислом стосовно діяння та умислом (прямим або непрямим) або необережністю відносно наслідків.

Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони зло-вживання владою або службовим становищем є на-явність у винного корисливих мотивів, іншої особистої зацікавленості, або прагнення до забезпечення інтересів третіх осіб.

У тому випадку, коли службова особа діє в інтересах третіх осіб за винагороду, за хабар, вона притягається до відповідальності за сукупністю вчиненого - за зловжи-вання владою або службовим становищем і за одержан-ня хабара, а для особи, в інтересах якої діяла службова особа, - за давання хабара.

ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ.

Стаття 365 Кримінального кодексу визначає перевищення влади або службових повноважень як умисне вчинення службо-вою особою дій, що явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шко-ду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб [2.Ст.365].

Відповідальність за перевищення влади або службових повноважень за ч. 1 ст. 365 Кримінального кодексу настає у випадку, якщо во-но заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом пра-вам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, із позбавленням права обіймати
певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

На відміну від зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повно-важень відбувається тільки