При вирішенні питання про розкриття поняття дії, що яв-но виходить за межі наданих службовій особі прав і повно-важень, слід виходити зі змісту суб'єктивної сторони вчи-неного: винний, який обізнаний про межі своєї службової компетенції та службових повноважень (функціональних обов'язків), явно й очевидно перевищує їх.

У кожному конкретному випадку необхідно встано-вити, які нормативні акти (закони, статути, положення) порушила службова особа, в яких межах винний вий-шов за рамки своїх прав і повноважень.

Перевищення влади або службових повноважень мо-же виражатись у таких формах [32.П.5]:

Свєтлов О.Я. стверджує, що наша теорія і практика дотримуються думки, що про-типравні дії можуть бути спрямовані тільки проти та-ких осіб, стосовно яких винний був наділений визначе-ними службовими чи владними повноваженнями [45.Ст.287].

Частина 2 ст. 365 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалось насильством, застосуванням зброї чи болісними й такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями. Частина 2 ст. 365 Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займати-ся певною діяльністю на строк до трьох років.

Фізичним насильством є незаконне позбавлення або обмеження волі, нанесення побоїв, катування, заподіян-ня тілесних ушкоджень. У випадку, якщо в результаті насильства потерпілому заподіюються середньої тяж-кості або тяжкі тілесні ушкодження чи смерть, відповідальність для винного настає за сукупністю - за посадовий злочин та за злочин проти особистості.

Психічним насильством є погроза здійснити насиль-ницькі дії як стосовно самого потерпілого, так і стосов-но його рідних і близьких; це погроза розголосити га-небні відомості про потерпілого чи його близьких.

Застосування зброї є застосуванням у процесі пере-вищення влади або службових повноважень як вогне-пальної, так і холодної зброї. При цьому під застосу-ванням не обов'язково розуміти безпосереднє викори-стання зазначеної зброї за її прямим призначенням (постріл, нанесення удару кинджалом тощо), а й са-ма її демонстрація з метою примусити іншу особу до здійснення будь-яких дій чи навпаки - примусити до відмови від них.

Болісні дії - це такі насильницькі дії, що заподіяли по-терпілому фізичний біль, моральні страждання, а образ-ливими діями є дії, що принижують людську гідність, честь потерпілого, підривають його авторитет, вчинені в непристойній формі (особистий огляд жінки співробітником митного органу - чоловіком).

Слід мати на увазі, що на практиці одночасно можуть мати місце не одна, а дві, а можливо й усі обставини пе-ревищення влади або службових повноважень, згадані в ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України, що саме по собі на квалі-фікацію вчиненого не впливає, але цей факт обов'язково беруть до увага судові органи при визна-ченні міри покарання винному.

Частина 3 ст. 365 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за дії, визначені ч. 1 або ч. 2 цієї статті, якщо вони спри-чинили тяжкі наслідки. Караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При перевищенні влади або службових повнова-жень намір може бути тільки прямим. Мотиви злочин-ного діяння, як і його мета, значення для кваліфікації не мають.

Стосовно наслідків учиненого може мати місце пря-мий і непрямий умисел, а також необережність [32.П.4].

СЛУЖБОВЕ ПІДРОБЛЕННЯ

Стаття 366 Кримінального кодексу визначає службове підроблення як вне-сення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення до-кументів, а також складання і видачу за відомо неправ-дивих документів.

Це - спеціальний вид зловживання владою і службо-вим становищем (за об'єктивною стороною) і спеціальний вид підроблення документів (за суб'єктом злочину).

Предметом і одночасно знаряддям аналізованого злочину є офіційні документи, тобто матеріальні об'єкти, що містять інформацію в зафіксованому вигляді й спеціаль-но призначені для її передачі в часі та просторі. Це - діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на будь-що, служить доказом будь-чого, акт, протокол, все те, що підтверджує будь-що.

Об'єктивну сторону службового підроблення досить детально визначає ст. 366 Кримінального кодексу України. Це внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання та видача завідомо неправ-дивих документів.

Внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей передбачає внесення до відповідного бланку, протоколу, довідки тощо відомостей, що не відповідають дійсності.

Підроблення документів - це повна або часткова зміна змісту вже оформленого документа підчищення, додрукування та ін.), внесення до нього відомостей, що цілком або частково не відповідають дійсності.

Видачею завідомо неправдивого документа є представлення службовою особою зацікавленій особі підробленого (фальшивого) документа, зміст якого не . відповідає дійсності (неправдива довідка про інвалідність, підроблена ліцензія тощо).

Отже, підроблення - це зміна змісту справжнього документа або складання повністю підробленого (фальшивого) документа, що зовні має ознаки документа дійсного.

Перший вид підроблення, пов'язаний з підчищеннями, іншими вилученнями тексту, дат, підписів, печаток, штампів та їхніми змінами, прийнято називати технічною, матеріальною підробкою.

Другий вид підроблення іменують підробкою інтелектуальною.

При службовому підробленні обов'язковою ознакою цього злочину є його здійснення службовою особою з використанням службового становища, використан-ням наданих йому службових