У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


виражатись за допомогою жестів, демонстрації якихось зображень тощо.

Цей злочин вчиняється тільки з прямим умислом. Мо-тиви можуть бути будь-якими: або відзначитись перед правоохоронними органами; або помститись особі, яка викривається в даванні хабара; або відвести від себе підо-зру в раніше отриманих хабарах чи в даванні хабара.

Метою цих дій є викриття осіб, які отримали чи да-ли хабар, у здійсненні злочину.

При відсутності вказаної норми подібні випадки ма-ли б кваліфікуватись як підбурювання до одержання або давання хабара через ст. 27 Кримінального кодексу із застосуванням надзвичайно жорстких санкцій статей 368 і 369 Кримінального кодексу. Нині ж за провокацію хабара закон передбачає покаран-ня у вигляді обмеження волі на термін до п'яти років чи позбавлення волі на термін від двох до п'яти років. Частина 2 ст. 370 Кримінального кодексу України передбачає також відповідальність за провокацію хабара, здійснену службовою особою правоохоронних органів, тобто співробітником міліції чи Служби безпеки України, що є службовою особою будь-якого з цих органів.

РОЗДІЛ 2.

Характеристика окремих видів службових злочинів

2.1. Зловживання владою або службовим становищем (ст.364 Кримінального Кодексу)

Основним безпосереднім об'єктом зловживання владою або службовим становищем є правильна діяльність державного апарату, під-приємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Факу-льтативним додатковим об'єктом цього злочину можуть бути трудові, політичні та інші права і свободи людини і громадянина, власність тощо.

Зловживання владою або службовим становищем визнається зло-чином при наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності:

використання службовою особою влади чи службового стано-вища Всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб; заподіяння такими діями істотної шкоди державним чи громад-ським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб.

Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 Кримінального Кодексу.

З об'єктивної сторони цей злочин може мати такі форми:

зловживання владою, що завдало істотну шкоду; зловживання службовим становищем, що завдало істотну шкоду.
Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, Всупереч інтере-сам служби своїх прав щодо пред'явлення вимог, а також прийняття рішень, обов'язкових для виконання іншими фізичними чи юридични-ми особами [22.С.565-566]. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджу-ються на підпорядкованих їй осіб.

Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне ви-користання службовою особою Всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов'язаних з її посадою. В цілому зловживання службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживан-ня владою, оскільки використовувати Всупереч інтересам служби службова особа може і владні права і можливості, якщо вона ними наділена.

Так, «Вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2002 р. Д. засуджено: за ч. 2 ст. 364 КК — на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в сільсько-му господарстві строком на один рік шість місяців, за ч. 1 ст. 212 КК — до позбавлення права обіймати такі ж посади строком на один рік, а за сукупністю злочинів із застосуванням ст. 70 КК — на п'ять років позбавлен-ня волі з позбавленням права обіймати керівні посади в сільському господарстві строком на один рік шість місяців.

Як визнав суд, Д., який працював директором ПСП (далі — підприємство), восени 2001 р., зловживаючи своїм службовим становищем і з метою ухилення від сплат податків, без згоди Снятинської державної податкової інспекції (далі — ДПІ) дав розпорядження про реалізацію на переробку 31 тонни цукрового бу-ряка вартістю 5 тис. 890 грн., що був під податковою заставою.» [39.С.23]

Зловживання владою або службовим становищем передбачає наяв-ність взаємозв'язку між службовим становищем винного і його поведін-кою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов'язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).

Кваліфікуючи дії винної особи за ст. 364 Кримінального Кодексу, слідчий, прокурор та суд повинні вказати, у чому конкретно виявилось зловживання вла-дою або службовим становищем. Недопустимим є викладення змісту обвинувачення у загальній формі (неконкретно, неповно, без зазна-чення всіх обставин справи, що характеризують об'єктивну та суб'єк-тивну сторони). Разом з тим, практика застосування судами ст. 364 Кримінального Кодексу показує, що такі випадки мають місце в діяльності органів попере-днього розслідування та судів.

Словосполучення, «Всупереч інтересам служби» передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї обов'яз-ками, діє Всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси [44.С.572-574].

Під інтересами служби необхідно розуміти, насамперед, інтереси держави взагалі, і крім того, інтереси підприємства, установи або орга-нізації, що не суперечать, не протиставляються інтересам держави [23.С.1104]. Тому дії службової особи, вчинені у вузьковідомчих інтересах на шкоду загальнодержавним інтересам чи інтересам інших підприємств, установ та організацій, також визнаються вчиненими Всупереч інтересам служби.

Як вже зазначалось, зловживання службовим становищем по від-ношенню до зловживання владою є більш широким поняттям. Крім того, зловживання службовим становищем необхідно визнати загаль-ним поняттям, яке охоплює перевищення влади або службових пов-новажень і бездіяльність (тобто умисне невикористання) влади або службових повноважень [2.Ст.364].

Найбільш поширеними формами зловживання владою або службовим становищем є нецільове використання коштів або незаконні опе-рації з ними; незаконне використання техніки чи іншого майна, що зна-ходиться


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28