Депутат місцевої ради у відповідності до ч. 1 ст. 28 Зако-ну України "Про статус депутата місцевої ради народних депутатів" не може бути з ініціативи адміністрації (власни-ка) підприємства, установи, організації звільнений з роботи або звільнений з посади (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації) без попереднього пого-дження з відповідною місцевою радою, а в період між пле-нарними засіданнями ради — з головою ради за попереднім висновком мандатної комісії з питань депутатської діяль-ності й етики.

Крім одержання згоди профкому, власник в певних ви-падках зобов'язаний запропонувати працівнику переведен-ня на іншу роботу. Звільнення на підставах, вказаних в пунк-тах 1, 2 і 6 ст. 40, допускається, якщо неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу.

Оформлення звільнення і проведення розрахунку

Припинення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням) власника. У наказі й трудовій книжці причина звільнення записується у відповідності до закону. У день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику належно оформлену тру-дову книжку і провести з ним розрахунок.

Якщо працівник не працював, то всі належні йому від підприємства суми повинні бути виплачені не пізніше на-ступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Цю саму вимогу містить і ст. 12 Конвенції №95 Міжна-родної Організації Праці про охорону заробітної плати, згідно з якою при припиненні дії трудового договору з працівни-ком провадиться остаточний розрахунок із виплатою всієї належної йому заробітної плати.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу встановлених звільненому працівнику сум у вказаний термін при відсутності спору про Їх розмір підпри-ємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фак-тичного розрахунку.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини влас-ника або уповноваженого ним органу працівнику виплачуєть-ся середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Слід мати на увазі, що ст. 47 КЗпП передбачений як обо-в'язок власника або уповноваженого ним органу видати трудову книжку, так і обов'язок провести з працівником розра-хунок. Це два самостійних обов'язки, тому виконання зобов'я-зання видати трудову книжку не звільняє власника від ви-конання зобов'язання щодо виплати розрахунку. Водно-час власник повинен нести відповідальність за невиконання кожного з цих зобов'язань окремо чи обох зразу. Справа в тому, що відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 32 постанови від 6 листопада 1992 p. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", суди приймали рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні лише в тому разі, коли з вини власника чи уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильно сформу-льована причина звільнення в трудовій книжці, що перешко-джало працевлаштуванню працівника. Це роз'яснення супере-чило ст. 43 Конституції, статтям 117, 235 КЗпП. Тому постано-вою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 p. №15 "Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах" абзац перший п. 32 постанови від 6 листопада 1992 p. №9 виключений.

Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню праців-ника, орган, що розглядає трудовий спір, одночасно зі зміною формулювання причини звільнення задовольняє вимогу про виплату працівнику середнього заробітку за весь час вимуше-ного прогулу, але не більш ніж за 1 рік. Якщо заява праців-ника розглядається більше за 1 рік не з вини працівника, орган, що розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відсторонення від роботи

Від припинення трудового договору потрібно відрізняти відсторонення від роботи, під яким розуміється тимчасове усунення (увільнення) працівника від виконуваної роботи, посади у випадках, передбачених законодавством, із збере-женням місця роботи і, як правило, без збереження заробітку.

Правом відсторонення працівника від роботи наділені як зовнішні органи, посадові особи, так і власник підприєм-ства або уповноважений ним орган. Зокрема, власник зобов'я-заний відсторонити працівника від роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсич-ного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці й протипожежної безпеки і в інших випад-ках, передбачених законодавством.

Правом відсторонення також наділені відповідні поса-дові особи державних органів, державних інспекцій, слідчий, органи дізнання, державного санітарного нагляду, Державтоінспекції та ін.

Відсторонення не є підставою для припинення трудового договору. Після усунення причин, що призвели до відсторо-нення, працівник допускається до роботи.

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного в роботі дослідження можна зробити наступні висновки. Розкрите одне з головних питань це припинення трудового договору, розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника, а також звільнення працівника з роботи тощо.

Але неможливо розібрати весь набір трудових відносин трудового договору, які використовуються у практиці. Чим специфічній умови праці на підприємстві, тим більш подробиць потребує складання трудового договору. Але саме головне не включати в договір умови, суперечних трудовому законодавству и ті, що погіршують положення працівника по порівнянню з ним. Якщо ж докладніше будуть внесені умови в трудовий договір, то договір породжує права та обов’язки сторін, за винятком прав та обов’язків , які є недійсними з юридичної точки зору.

Література

Нормативно-правові акти.

Конституція України. - К., 2000. -