КУРСОВА РОБОТА
з адміністративного права
На тему:
“Основи державного управління в області адміністративно-політичної діяльності”.
План
І. Вступ.
ІІ. Загальна характеристика та особливості державного управління в області адміністративно-політичної діяльності.
ІІІ. Державне управління в окремих галузях адміністративно-політичної діяльності.
1) Управління обороною
– поняття і зміст оборони;
– діяльність державних органів щодо забезпечення оборони України;
– Збройні Сили України, їхні види.
2) Управління національною безпекою
– поняття і зміст національної безпеки;
– нормативно-правова база регулювання національної безпеки;
– система суб'єктів гарантування національної безпеки;
– Рада національної безпеки і оборони України;
– Службу безпеки України;
– Державний комітет у справах охорони державного кордону України.
3) Управління закордонними справами
– поняття і зміст управління закордонним справами; –
система суб’єктів управління закордонними справами; –
Міністерство закордонних справ України; –
Дипломатичне представництво України; –
Консульські установи України.
4) Управління юстицією
– поняття і зміст управління юстицією;
– правова основа діяльності органів юстиції; –
система органів управління в сфері юстиції; –
Міністерство юстиції України; –
Державна виконавча служба; –
управління юстиції;–
Реєстрація актів громадського стану ;–
Організація нотаріальної служби.
5) Управління внутрішніми справами
– поняття і зміст управління внутрішніми справами;
– органи внутрішніх справ;
– Міністерство внутрішніх справ України;–
Міліція та її підрозділи;–
Система місцевих органів внутрішніх справ.
ІV. Основні напрямки вдосконалення державного управління в адміністративно-політичній діяльності.
1) У сфері оборони;
2) У сфері ОВС;
3) У сфері юстиції.
V. Висновок.
VІ. Перелік використаних джерел.
І. Вступ.
Управління адміністративно-політичною сферою – одна з провідних галузей управління в Україні. Ця галузь охоплює багато аспектів життя суспільства і держави. Без оборони, національної безпеки, органів внутрішніх справ (правозахисних органів), органів юстиції неможливо уявити відносини людини і держави. Без регулювання зовнішньої політики неможливо здійснювати міжнародних відносин, підтримки та обміну досвідом.
У цій курсовій роботі я розглянув: сферу політичного управління з точки зору адміністративного права, органи управління обороною, національної безпеки, закордонних справ, внутрішніх справ та юстиції України, посадові та службові особи, які працюють в органах управління, їх повноваження, права й обов'язки, а також адміністративну відповідальність за правопорушення, які вчиняють посадові і службові особи під час виконання ними своїх службових обов'язків.
Важливість цієї теми не можливо переоцінити оскільки вона є однією з найважливіших тем в адміністративному праві; оскільки за допомогою цієї сфери здійснюється управління не лише в середині держави, а й за її межами (управління закордонними справами).
ІІ. Загальна характеристика та особливості державного управління в області адміністративно-політичної діяльності.
В адміністративно-правовій теорії і практиці державного управління до сфери адміністративно-політичної діяльності відносяться такі галузі, як оборона, безпека, внутрішні справи, іноземні справи, юстиція. Органи управління (виконавчої влади) цими галузями є складовою частиною єдиної системи органів виконавчої влади й активно здійснюють функції держави. Особливе місце в цій системі займають оборона й органи, що здійснюють управління нею.
Взаємовідносини в системі органів адміністративно-політичної сфери України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю органів гармонічно доповнюється ініціативою й відповідальністю за виконання покладених завдань підпорядкованих йому органів.
Для органів адміністративно-політичної сфери є характерним:
єдність мети діяльності – здійснення єдиної політики;
єдність завдань – ефективне використання всіх інструментів управління та контролю для забезпечення належної діяльності та обміну, захисту стабільності і безпеки держави;
єдність функцій – участь у розробці та реалізації політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної компетенції щодо захисту інтересів України.
ІІІ. Державне управління в окремих галузях адміністративно-політичної діяльності.
1) Управління обороною
Конституції України передбачає захист суверенітету і територіальної цілісності своєї території, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ст. 17). Прагнучи до мирного співіснування з усіма державами, наша держава підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від можливої агресії
Оборона України, як об’єкт управління, являє собою систему політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної [] агресії або збройного конфлікту (ст. 1 Закону України "Про оборону України" Відомості Верховної Ради, 1992, № 9, ст.106 )).
Метою оборони є створення необхідних умов для запобігання військового нападу й організації збройної відсічі можливої агресії проти України в будь-який час і при будь-яких обставинах.
Правовою основою оборони держави є Конституція України (28 червня 1996 р.); Закон України від 6 грудня 1991 р. "Про оборону", Закон „Про Збройні Сили України", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав", "Про Раду національної безпеки і оборони України", "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" та ін.
Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх ланок воєнної організації України, органів місцевого самоврядування, Цивільної оборони України, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони. Ці заходи будуються відповідно до Воєнної доктрини держави.
Організація оборони України включає:
прогнозування та оцінку воєнної небезпеки і загрози;
здійснення заходів у зовнішньополітичній сфері, які спрямовані на запобігання збройному конфлікту та відсіч збройній агресії;
формування та реалізацію воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави;
удосконалення структури, уточнення завдань і функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, розвиток військово-промислового комплексу;
забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим
