працівника, а не за погодженням сторін. П. 8 поста-нови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгля-ду судами трудових спорів", N 9 від 06.11.92 (із змінами, внес. постановами ВС N 4 від 01.04.94, N 18 від 26.10.95, N 15 від 25.05.98 ). Та й для працівників відділів кадрів і господарських керівників звільнення за ініціативою працівни-ка значно звичніше і більш знайоме, ніж припинення трудового договору за погодженням сторін. Викладене обумовило досить обмежене застосування п. 1 ст. 36 КЗпП як підстави припинення трудового договору.
закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
За цією підставою може бути припинений лише строковий трудовий договір, укладений відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладений всупереч правилам див. КЗпП України. Глава ІІІ. Ст. 23., то умова про строк являється незаконною. Трудовий договір в та-кому разі вважається укладеним на невизначений строк. І він не може бути припинений у зв'язку з закінченням строку.
Припинення трудового договору по закінченні строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він вже виразив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він виразив і волю на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який він був укладений. Власник також не зобов'язаний попереджувати чи іншим чином інформувати працівника про майбутнє звільнення.
Припинення трудового договору по закінченні строку трудо-вого договору можливе лише протягом одного дня. До закінчен-ня строку трудового договору звільнення незаконне. Правда, наслідки такого порушення не дуже суттєві. У разі виникнення спору суд може лише змінити дату звільнення на більш пізню, відповідно до дати закінчення трудового договору. Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – 2-ге вид., допов. та переробл. – К.: А.С.К., 2000. – с. 216.
Слід також враховувати, що у разі звільнення працівника у зв'язку з закінченням стро-ку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпу-стки, а датою звільнення є останній день відпустки. ст. 3 Закону України "Про відпу-стки" від 15 листопада 1996 року.
Якщо ж в останній день строку дії трудового договору пра-цівник не був звільнений, трудові відносини вважаються продов-женими на невизначений строк, якщо тільки хоч одна із сторін не вимагає припинення трудових відносин КЗпП України. Глава ІІІ. Ст. 391 .. Тому за закінченням строків трудових договорів треба слідкувати дуже ретельно. Пропуск строку на звільнення працівника, прийнятого на роботу за строковим трудовим договором, у подальшому означає необхідність його звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (за скороченням чисельності працівників), а це означає необхідність значних додаткових виплат на користь працівника. При звільненні по закінченні строку трудового договору слід враховувати, що звільнення вагітних жінок та жінок з малолітніми дітьми КЗпП України. Глава ХІІ. Ст. 184., провадиться з обов'язковим працевлаштуванням.
призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
Для звільнення працівник має подати власнику чи уповноваженому ним органу повістку військкомату чи інший документ, підтверджуючий призов чи прийняття на військову службу. Працівники, направлені на аль-тернативну службу, для звільнення мають подати направлення для проходження альтернативної служби ст. 12 Закону України "Про альтер-нативну (невійськову) службу" від 12 грудня 1991 р., в ред. Закону N 437-XIV від 18.02.99..
розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);
При звільненні з роботи на цей пункт, як правило, не посилаються, оскільки цей пункт не є нормою прямої дії. Є спеціальні норми, що дозволяють згаданим суб'єктам розірвати трудовий договір чи вимагати його розірвання (ст. 28, 38, 39, 40, 41 КЗпП тощо).
переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
Для звільнення необ-хідно подання власника підприємства, установи, організації, куди працівник переводиться. Працівник має подати заяву власнику підприємства (установи, організації), з якого він звільняється, оскільки закон вимагає погодження власника на припинення трудового договору у порядку переведення на інше підприємство, в іншу установу, організацію або переходу на виборну посаду.
Закон детально не регламентує порядок переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію. У зв'язку з цим слід враховувати необхідність зазначення власником підприємства (установи, організації), до якого працівник переводить-ся на роботу, у проханні про переведення строку, протягом якого буде діяти його обов'язок прийняття на роботу працівника у поряд-ку переведення. Якщо ж цей строк не обмежується, то можливе виникнення спорів через невизначеність взаємовідносин сторін.
Звільнення у зв'язку з переходом на виборчу посаду можливе при поданні рішення відповідного органу про обрання. Пункт, що коментується, не містить ніяких обмежень щодо того, який орган обирає. Важливо, щоб у законі було зазначення обрання, виборів як умови для зайняття відповідної посади. Тому п. 5 ст. 36 КЗпП застосовується як до осіб, обраних на посаду в органах державної влади або органів місцевого самоврядування (секре-тар міської (селищної, сільської)