звільнення деяких категорій працівників встановлені додаткові вимоги. Так, неповнолітні можуть бути звільнені з роботи лише за умови одержання попередньої згоди районної (міської) комісії у справах неповнолітніх (ст.198 КЗпП). Глава XІІІ, ст. 198 КЗпП. Проте такі комісії нині в Україні не створюються і не діють. Згідно з Законом "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спе-ціальні установи для неповнолітніх" передбачено створення служб у справах неповнолітніх. Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спе-ціальні установи для неповнолітніх", № 20/95-ВР від 24 січня 1995 р. Зазначимо, що ст. 38 Закону "Про місцеве самовря-дування в Україні" передбачає створення виконавчими органами сільських, селищних, міських рад комісій у справах неповнолітніх. Розділ ІІ, Глава 2, Ст. 38, п.2., п-п.1. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», № 280/97-ВР від 21 травня 1997 р.
Депутати сільських, селищних, міських, районних і облас-них рад не можуть бути звільнені з роботи за ініціативою влас-ника (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації) без попередньої згоди відповідної ради, а у період між пленарним засіданням ради - з головою ради згідно з по-передніми висновками мандатної комісії, з питань депутатської діяльності й етики. Розділ V, ст.28 Закону "Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" № 3949-ХІІ від 04.02.94. Оскільки у сільських, селищних, міських радах голів немає, у період між пленарними засіданнями цих рад згоду на розірвання трудового договору за ініціативою власника може дати сільський, селищний, міський голова. Згідно з Законом "Про статус народного депу-тата України" депутат протягом п'яти років після закінчення його повноважень не може бути звільнений в порядку дисциплінарно-го стягнення без попередньої згоди Верховної Ради України. Розділ IV, ст. 32, частина 7, Закону України «Про статус народного депутата України», № 2790-ХІІ від 17 листопада 1992 р.
Ст.252 КЗпП України з метою забезпечення прав і законних інтересів працівників, обраних до складу профспілкових органів, рад (правлінь), підприємств від трудового колективу, рад трудових колективів, обраних профорганізаторами та профгрупоргами, вста-новила додаткові правила щодо порядку звільнення за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу таких працівників. див. також Розділ IV, ст. 41 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", № 1045-XIV від 15 вересня 1999 р.
Члени рад (правлінь) підприємств, обрані до їх складу від трудового колективу, можуть бути звільнені за ініціативою влас-ника лише за згодою загальних зборів (конференції) трудового колективу. У законі не зазначається, що така згода має бути попередньою. Тому вона може бути одержана і після звільнення.
Члени ради трудового колективу, крім додержання загального порядку звільнення, можуть бути звільнені лише за умови одер-жання згоди (попередньої чи після звільнення) ради трудового колективу.
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
Очевидно, якщо законодавство не встановлює обов'язок власника одержати згоду на звільнення працівника у деяких перелічених випадках попередньо, суд при розгляді трудового спору про поновлення на роботі зобов'язаний визнати юридич-ну силу згоди на звільнення, одержаної після звільнення. Він вправі також відкласти розгляд справи до рішення відповідного органу про надання згоди на звільнення. Але закон не передбачає у цьому разі обов'язку суду робити запит до відповідного органу про згоду на звільнення працівника (крім випадків звільнення без попередньої згоди профспілкового органу, коли ст.43 КЗпП покла-дає на суд обов'язок зробити запит на погодження цього органу).
У разі, коли згода на звільнення має бути одержана поперед-ньо, але до звільнення вона не була одержана, суд констатує її відсутність. Із змісту постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" вип-ливає, що у цьому разі працівник має бути поновлений на ро-боті. Ця думка Верховного Суду України уявляється такою, що відповідає вимогам правових норм, які регулюють порядок одер-жання згоди на звільнення. Передбачаючи одержання поперед-ньої згоди відповідного органу на звільнення працівника за ініціа-тивою власника, закон не дає суду права робити запит про згоду. Законодавство виходить з того, що відсутність попередньої зго-ди в таких випадках не може бути компенсована згодою після звільнення.
Оскільки ж саму згоду відповідного органу слід розглядати як елемент підстави для звільнення, Пленум Верховного Суду обгрунтовано дійшов висновку про необхідність поновлення на роботі працівника, звільненого без згоди відповідного органу (це не стосується погодження профспілкового органу підприємства, установи, організації), якщо відповідно до законодавства така згода має бути одержана попередньо. П.16. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.99.
В окремих випадках законодавчими актами передбачено погодження звільнення посадових осіб органів виконавчої влади з вищестоящими органами. Так, Положення про Державний департамент ветеринарної медицини передбачає погодження з цим Держдепартаментом звільнення керівників служб ветеринарної медицини міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади. П. 4., п-п. 31. Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердж. Постановою КМУ № 1277 від 17.11.97. У названому і по-дібних випадках відсутність погодження на звільнення (поперед-нього чи подальшого) являється підставою для визнання розір-вання трудового договору недійсним. Звертає на себе увагу та обставина, що у названих нормативно-правових актах передба-чено погодження не розірвання трудового договору