фінансової політики України як у цілому, так і в галузі ціноутворення й оплати праці, складання і виконання Державного бюджету України, звіту про його виконання і т.п.
Мінфін України здійснює контроль за рухом і використанням державних коштів, виконанням Державного бюджету, його касовим виконанням по доходах. Мінфін встановлює і контролює порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності про виконання бюджетів, кошторисів витрат державних установ, контролює випуск і оборот цінних паперів, веде загальний реєстр їхнього випуску.
У системі центральних органів виконавчої влади і на місцях функціонують спеціальні контролюючі служби: Державне казначейство України і Державна контрольно-ревізійна служба України. Остання здійснює контроль за використанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом, достовірності бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, бюджетних установах, на підприємствах і в організаціях, що отримують кошти з бюджетів державних валютних фондів.
Досить широке коло контролюючих функцій належить Нацбанкові України. Це насамперед контроль за діяльністю комерційних банків, їхніх відділень, філій і представництв. Функцію нагляду здійснює Департамент банківського нагляду Нацбанку України. Операції за наглядом здійснюють територіальні управління Нацбанку України на відповідних територіях.
До функцій Державної митної служби України відноситься контроль за правильністю і своєчасністю сплати мита і митних зборів, переміщенням валютних цінностей через митний кордон України.
Міністерство зв'язку України контролює дотримання правил поштових переказів і пересилання валютних цінностей.
Відомчий контроль координується Мінфіном України. Він здійснюється міністерствами, іншими органами державного управління за діяльністю підвідомчих підприємств, установ і організацій через функціонально самостійні структурні контрольно-ревізійні підрозділи міністерств і відомств (управління, відділи, групи).
поєднання державних інтересів, інтересів недержавних господарюючих суб'єктів, здійснюється через механізм незалежного аудиторського фінансового контролю. Аудит являє собою перевірку офіційної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів і інформації, пов'язаної з фінансово-господарською діяльністю господарюючих суб'єктів, з метою визначення їхньої достовірності, повноти звітності й обліку, відповідності законодавству.
Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі фінансів і підприємницької діяльності.
Адміністративна відповідальність у фінансовій сфері тісно пов'язана з відповідальністю за правопорушення в підприємницькій діяльності. До правопорушень в галузі фінансів, за які КпАП встановлена адміністративна відповідальність, можна віднести: порушення правил про валютні операції (ст. 162); порушення законодавства у фінансових питанням (ст. 164-2); несвоєчасну здачу виторгу (ст. 164-4); порушення порядку формування і застосування цін і тарифів (ст. 165-2).
Безпосередня шкода відносинам у галузі фінансів заподіюється також правопорушеннями, що відбуваються в підприємницькій діяльності, оскільки вони пов'язані з несплатою або неналежною сплатою в державний бюджет чи місцеві бюджети відповідних податків і зборів, порушенням правил ціноутворення, конкуренції й ін. До таких правопорушень можна віднести: незаконну скупку, продаж і переробку шкурок хутрових звірів (ст. 163); порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю (ст. 164); відхилення від подачі декларації про доходах (ст. 164'); несумлінну конкуренцію (ст. 164-3); збереження чи транспортування алкогольних напоїв або тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 164-5); зловживання монопольним становищем на ринку (ст. 166'); неправомірні угоди між підприємцями (ст. 166-2) і ін.
Справи про правопорушення в галузі фінансів і підприємницької діяльності розглядаються уповноваженими на це посадовими особами органів внутрішніх справ, державної контрольно-ревізійної служби, податкової служби, районними (міськими) судами (суддями) і ін.
Система органів управління будівництвом і житлово-комунальним господарством.
Центральними органами державного управління в сфері житлово-комунального господарства і будівництва є Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства і Державний комітет України будівництва, архітектури та житлової політики України (далі - Держбуд України). Вони діють на основі положень про їх, затверджених указами Президента України відповідно від 19 серпня 2002 р. Офіційний вісник України. - 2002. - № 34. - Ст. 1563 і 20 серпня 2002 р. Офіційний вісник України. - 2002. - № 34. - Ст. 1564Повноваження названих органів доцільно розглянути на прикладі Держбуду України.
Держбуд України - центральний орган виконавчої влади, що бере участь у формуванні державної житлової політики, державної науково-технічної й економічної політики в сфері містобудування, будівництва і комунального господарства, а також забезпечує проведення її в життя.
Основними завданнями Держбуду України є: забезпечення проведення реформ у підвідомчих йому галузях господарства; забезпечення в них розробки та реалізації заходів щодо энерго- та ресурсозбереження; впровадження екологічно безпечних технологій; здійснення заходів щодо комплексного планування територій, поліпшенню архітектурно-планувального й інженерно-технічного рівня забудови населених пунктів, будинків і споруд; здійснення заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня будівництва і промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства і міського електротранспорту; організація роботи по стандартизації і т.д.
Відповідно до покладеного на нього завданнями Держбуд України: забезпечує розробку, затвердження, видання і контроль за дотриманням державних стандартів, норм і правил; бере участь у розробці, затвердженні і реалізації містобудівної документації; здійснює координацію і нормативно-методичне забезпечення діяльності місцевих органів містобудування й архітектури, капітального будівництва, інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, бюро технічної інвентаризації й ін.; бере участь у розробці і реалізації заходів, спрямованих на проведення економічних реформ, демонополізацію, приватизаціюю у галузі, забезпечення післяприватизаційної підтримки приватизованих підприємств; видає спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що відносяться до його відання.
Для успішного здійснення покладених на нього завдань і функцій Держбуду України надані досить широкі повноваження щодо організаційного забезпечення роботи. Він має право: одержувати від інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань, скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його відання; залучати фахівців