Третя група заходів пов”язана з наданням інформаційної, науково-методичної та організаційної підтримки, створенням системи підготовки та перепідготовки кадрів для органів місцевого самоврядування. Становлення місцевого самоврядування значною мірою стримується не лише внаслідок об”єктивних факторів (відсутність належного матеріально-фінансового забезпечення), а й внаслідок суб”єктивних причин, тобто через наявність суперечливих, часом і діаметрально протилежних підходів до розуміння справжньої природи, функцій та завдань місцевого самоврядування.

Для більш конструктивного погляду щодо мети муніципальної реформи хочу привести уривок з виступу Пустовойтенка від 9 січня 1998 року у Верховній Раді України:

« Великою мірою ефективність місцевого самоврядування залежить від того, наскільки результативно буде втілена в життя адміністративно-територіальна та муніципальна реформи.

Головне їх завдання - забезпечення чіткого розмежування функцій місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, їх роль в організації життя на місцях має поступово зростати. Це має відбуватися при збереженні сильних контрольно-наглядових повноважень державних адміністрацій. В цілому ж мова йде про остаточний злам бюрократичної адміністративної системи, яка гальмує розвиток і економіки держави, і суспільства взагалі.

Тому ще раз хочу наголосити на особливому значенні адміністративно-територіальної та муніципальної реформи, без яких місцеве самоврядування не в змозі виконати ті функції і завдання, що покладаються на нього в демократичній державі.

Головна мета муніципальної реформи - зміцнення основ народовладдя через підтримку місцевого самоврядування як однієї з підвалин демократичного ладу. Муніципальна реформа має забезпечити поступовий перехід від централізованого державного управління до місцевого самоврядування шляхом передачі територіальним громадам та утвореним ними органам необхідних повноважень та матеріально-фінансових ресурсів для самостійного вирішення значної частини суспільних справ. Тут надзвичайної актуальності набуває розв'язання таких питань, як:

* формування дієвих територіальних громад;

* забезпечення організаційної, правової та фінансової самостійності місцевого

самоврядування;

* визначення правового режиму комунальної власності та порядку формування фінансових ресурсів місцевого самоврядування;

* розробка програм муніципальної реформи та державної підтримки місцевого

самоврядування;

* комплексне законодавче забезпечення розвитку місцевого самоврядування.

Одночасно хочу наголосити, що зміни мають проводитися поступово, зберігаючи в державі політичну та соціальну стабільність, керованість процесами державного регулювання.

Завершуючи свій виступ, хочу наголосити, що Кабінет Міністрів розраховує на плідну співпрацю і на вашу підтримку. Потенціал місцевого самоврядування повинен бути задіяний повною мірою. Часу на розмірковування у нас з вами немає. Попереду велика робота, якої вистачить усім. Думаю, що Асоціація міст України відіграє важливу роль у розв'язанні назрілих проблем нашого сьогодення. Для цього вона має необхідний потенціал.»

2.2 Проблеми удосконалення законодавства про місцеве самоврядування

Одним з найважливіших елементів взаємозв'язку держави і сус-пільства є місцеве самоврядування - громадсько-політичний і правовий інститут, що набуває все більшого значення як демократична форма організації публічної недержавної влади на місцях.

Розвиток місцевого самоврядування пов'язаний з певним колом політичних, правових, адміністративно-територіальних та економічних проблем. Сьогодні їх належить розв'язувати Українській державі, яка прагне на цивілізованому рівні будувати нові відносини у сфері місце-вого самоврядування. Без теоретичного обгрунтування всього комплексу питань, пов'язаних з місцевим самоврядуванням, важко розраховувати на те, що нове законодавство про місцеве самоврядування і практика його застосування будуть ефективними.

У частині 1 ст. 140 Конституції України територіальна громада ототожнюється з жителями села, селища, міста. Частина 1 ст. 41 Консти-туції України визначає: громадяни для задоволення своїх потреб мо-жуть користуватися об'єктами комунальної власності керуючись зако-ном. Згідно з ч. 1 ст. 70 Конституції України право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх прове-дення вісімнадцяти років. Таким чином, виникає неоднозначне тлума-чення права особи на участь у місцевому самоврядуванні і постає запи-тання, хто є повноважним членом територіальної громади - житель чи громадянин України? Чи рівні у своїх правах жителі як члени терито-ріальної громади?

У функціональній характеристиці місцевого самоврядування на-звано суб'єкт місцевого самоврядування - жителі села, селища, міста. Їм як співтовариству громадян, котрі проживають на відповідній тери-торії, й кожному окремо гарантується право на здійснення місцевого самоврядування безпосередньо, а також через своїх представників, при-чому незалежно від їх раси, кольору шкіри; політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майно-вого стану, терміну проживання на відповідній території, мовних та інших ознак (ст. 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Вказане право конкретизується через систему спеціальних прав, передбачених Конституцією: обирати та бути обраним в органи місцевого самоврядування, брати участь у референдумі (ч. 1 ст. 38); причому згідно із ст. 70 Конституції України право голосу на виборах і референдумах виникає у громадян з 18 років, а право бути обраним -по досягненню піку, встановленого Конституцією та законами Украї-ни; звертатись особисто, а також направляти індивідуальні та колек-тивні звернення в органи місцевого самоврядування (ст. 40); право на доступ до служби в органах місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 38); право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місце-вого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55); право користуватися об'єктами права комунальної власності відповідно до закону (ч. 3 ст. 41) та інші.

Виходячи з наведених положень, повноважними членами тери-торіальної громади є жителі як співтовариство громадян, котрі прожи-вають на відповідній території. Жителі як члени територіальної громади є рівними в своїх правах, але здійснення деяких прав