актів державного управління від інших юридичних актів – законів, актів правосуддя, прокурорських актів, актів, що діють у сфері цивільно – правових відносин, актів громадських об‘єднань та ін.
Відмінність актів державного управління від інших зазначених актів визначається специфікою призначення органів виконавчої влади в загальній системі управлінської діяльності. Згідно ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Отже, акт державного управління відрізняється від закону тим, що :
а) в системі правових актів закон має вищу юридичну силу;
б) будь – який акт державного управління повинен бути виданий на основі закону (безпосередньо чи опосередковано);
в) ніякий акт державного управління не може скасувати або змінити закон;
г) закон може скасувати або призупинити дію акта управління;
д) в разі, якщо акт державного управління суперечить закону, діє закон.
Акти управління за змістом, юридичними властивостями, порядком прийняття, скасування, оскардження, виконання відрізняються від судових актів (рішень, вироків, ухвал). Судові акти – це правова форма вияву правосуддя . Суд застосовує норми права щодо окремих фактів порушення права або спорів. Судові акти завжди є індивідуальними. Це акти застосування норм права відносно окремих осіб, що є учасниками процесу. Такі акти не містять у собі норм права. Акти ж управління вміщують не тільки конкретні приписи, а й нові правові норми, наприклад, Кабінетом Міністрів України 14 серпня 1996 р. затверджено Положення про порядок провелення атестації державних службовців органів виконавчої влади, що містить норми, які регулюють атестацію всіх державних службовців за деякими вийнятками. Судові акти приймаються тільки на підставі закону, а судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Акти управління приймаються на підставі як закону, так і вказівок вищих органів управління.
Акти управління відрізняються від цивільно – правових актів за юридичною природою та підставами прийняття. Цивільно – правові акти (двосторонні чи односторонні) завжди є результатом взаємного волевиявлення учасників правовідносин, тоді як акти управління – це односторонні владні волевиявлення, котрі не вимагають згоди іншої сторони. В разі незаконної угоди відповідальність перед державою несуть обидві сторони, а за незаконне прийняття акта державного управління відповідальність несе той, хто його прийняв.
Акти державного управління відрізняються від актів прокурорського нагляду (протесту, подання, припису, постанови). Акти прокурорського нагляду – це форма реагування прокурора на порушення законності. Вони не мають ні вказівок управлінського характеру, ні норм права.
Від актів громадянських організацій, об‘єднань громадян (оух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) акти державного управління відрізняються за своєю юридичною природою.
Об‘єднаная громадян – недержавні організації, дія їхактів поширюється тільки на членів цієї організації, а їх виконання забезпечується можливостями самої організації. Акти громадських організацій не мають державно владного характеру. Якщо ж порушуються акти управління, то застосовуються заходи державного примусу. Але коли виконання державних функцій покладається на громадську організацію (наприклад, на товариство захисту прав споживачів), то акти громадських організацій за своєю юридичною природою є аналогічними актами органів державної виконавчої влади.
Акти управління істотно відрізняються від документів, що мають юридичне значення, та від службових документів. Документи, що мають юридичне значення (паспорт, посвідчення, атестат, диплом прозакінчення вищого навчального закладу та інш.), не встановлюють, не змінюють, не припиняють правовідносин. Складені за встановленою формою, вони свідчать про певні факти або стани. Акт державного управління завжди спрямований на виконання, зміну або припинення адміністративно – правових відносин.
Службові документи (довідки, акти обстежень, рапорти, доповідні записки, характеристики та ін.) не мають юридичного значення, але вони є джерелами інформації. На підставі службових документів, як і документів, що ають юридичне значення, можуть бути прийняті акти державного управління. Наприклад, на підставі характеристики, складеної на держаного службовця, всебічногорозгляду виконання основних обов‘язків, проіесійного рівня працівника та його ділових якостей атестаційна комісія приймає одне з тких рішень: відповідає займаній посаді; відповідає займаній посаді в разі виконання певних умов (здобуття освіти, проходження перепідготовки, стажування на відповідній посаді, вивчення іноземної мови тощо); не відповідає займаній посаді.
Юридичне значення актів державного управління є багатозначним, носить різноманітний характер, залежно від мети та змісту актів. Вони істотно впливають на здійснення завдань і функцій Української держави, що є однією з найбільших за обсягом частини державної діяльності. Акти державного управління видаються органами виконавчої влади для здійснення безпосереднього керівництва господарським, соціально – культурним та адміністративноо – політичним будівництвом. Вони відіграють важливу роль у практичному здійсненні організаційних заходів, які розробляються органами управління, оскільки встановлюють обов‘язки виконувати їх приписи. Прикладом таких заходів на загальнодержавному рівні є “Основні положення концепції створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи”, які визначають шляхи, методи та засоби створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи як найважливішої складової частини Державного реєстру населення, побудованого не за раніше існуючим дозвільним принципом – пропискою, а за принципом реєстрації громадян за обраним бажаним місцем постійного проживання та їх документування із запровадженням єдиних документів, що посвідчують особу громадянина України – паспортів, а також організацією різноманітної аналітико – довідкової роботи.
Акти державного управління можуть виступати як певні юридичні факти, на підставі яких виконують, змінюються та припиняються адміністративні правовідносини, наприклад, Указ президента про призначення першим заступником міністра інформації України, розпорфядження Президента про призначення першим заступником голови обласної державної адміністрації або про звільнення з прсади директооора Національного інституту стратегічних досліджень.
Акти