і оборотні кош-ти знаходяться на самостійному бухгалтерському балансі, гроші – на розрахунковому рахунку підприємства в банку.
Підприємство с самостійним суб'єктом права. З одного боку, закон визначає його компетенцію (права та обов'яз-ки) як господарюючого суб'єкта, з другого – зазначає, що підприємство с юридичною особою, яка не має у своєму складі інших юридичних осіб (стаття 1 Закону «Про підпри-ємства в Україні»). Цим підприємство суттєво відрізняється від об'єднань підприємств (господарських об'єднань), до складу яких входять юридичні особи.
Як господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи підприємство починає діяти від дня його державної реєст-рації.
Таким чином, підприємство – це самостійна господарська організація, створена і зареєстрована у встановленому зако-ном порядку для здійснення господарської діяльності з ме-тою задоволення суспільних потреб у товарі (продукції, ро-ботах, послугах) і одержання прибутку, яка діє на підставі статуту, користується правами і виконує обов'язки щодо своєї діяльності, с юридичною особою, мас самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках.
Створення підприємства
Термін створення являє собою правове поняття госпо-дарського права. Це поняття включає врегульовані пра-вом умови фактичного виникнення та легітимації підприє-мства в статусі правового господарюючого суб'єкта, суб'-єкта права.
Виходячи з того, що в економіці України створюються і функціонують підприємства різних організаційно-правових форм, господарське законодавство визначає загальні і спеці-альні умови їх створення. Загальні умови поширюються на всі форми підприємств. Вони визначені Законом «Про підприємства в Україні» (ст.5). Законом «Про підприємниц-тво» (ст.6) та Цивільним кодексом, який регулює загальні умови створення юридичної особи, в тому числі – і підприєм-ства. Спеціальні умови створення підприємств визначені законами про їх окремі види.
Як правове поняття створення включає визначення зас-новників, їх засновницької компетенції, порядку діяльності щодо створення підприємства. Засновником є особа, що має лраво створити у встановленому порядку підприємство (організацію) як юридичну особу. За Законом «Про власність» (ст.6,33) і Законом «Про підприємства в Україні» (ст.5) таким правом наділені безпосередньо власники засобів ви-робництва та іншого майна та уповноважені власником (влас-никами) органи, тобто фізичні і юридичні особи, що мають засновницьку право- і дієздатність. Отже, тут діє загальний принцип, згідно з яким, засновниками (співзасновниками) можуть бути «фізичні і юридичні особи, крім випадків, пе-редбачених законодавчими актами України».
Уповноважені органи, які можуть бути засновниками підприємств, визначає власник. Щодо підприємств загаль-нодержавної власності – це підвідомчі Кабінету міністрів України органи державної виконавчої влади, інші центральні відомства. Вони приймають рішення про створення підприємств державної власності, затверджують статути і контролюють їх дотримання, укладають та розривають кон-тракти з керівниками підприємств, контролюють ефек-тивність використання закріпленого за підприємствами май-на, його збереження (Декрет Кабінету міністрів України від 15 грудня 1993 р. «Про управління майном, що с у загальнодержавній власності» //Відомості Верховної Ради України. –1993. –№ 7.–С. 52). Це загальне правило. В окремих ви-падках (наприклад, щодо підприємств будівельного комп-лексу) зазначені функції і повноваження Кабінет міністрів України делегує господарським об'єднанням: коропораці-ям, концернам тощо. Щодо підприємств комунальної влас-ності уповноваженими органами з засновницькими права-ми є виконкоми обласних і міських Рад, місцеві державні адміністрації та уповноважені ними органи.
Засновники реалізують засновницькі права шляхом обрання організаційної форми підприємства; визначення цілей і пред-мета його діяльності; прийняття рішення про його створен-ня; затвердження в установленому порядку статуту; пере-дачі безоплатно на баланс підприємства основних фондів та обігових коштів; формування органів управління, визначен-ня у статуті меж їх повноважень тощо.
Створення підприємства в юридичному розумінні являє собою затвердження та одержання передбачених законом до-кументів: рішення власника (власників) або уповноважено-го органу про створення підприємства, статуту (якщо цього вимагає організаційна форма), посвідчення про державну реєстрацію. При необхідності для новостворюваного підпри-ємства земельної ділянки сюди входять також документи на землекористування (землеволодіння), визначені земельним законодавством України.
ЛІТЕРАТУРА
Закон України “Про підприємства в Україні”
Конституція України
Цивільний Кодекс України
Закон України “Про підприємництво”
Пилипенко А.Я., Щербина В.С. “Господарське право (курс лекцій)”, 1996 р.