2. ЗД¶ЙСHЕHHЯ В УКРА±H¶ ДЕРЖАВHО± ВЛАДИ ЗА ПРИHЦИПОМ ±± ПОД¶ЛУ

HА ЗАКОHОДАЧУ,ВИКОHАВЧУ ¶ СУДОВУ. АМЕРИКАHСЬКА СИСТЕМА ДЕР-ЖАВHИХ ОРГАH¶В

1)Основн· в·тки державној влади, јх розмежування · в·дно-шення.

В рац·онально влаштован·й держав·, якою µ правова держа-ва, влада зд·йснюµться за допомогою спец·альних орган·в. Зв·дси р·зн· галуз· влади: законодавча, виконавчо-розпорядча · судова. Для того, що запоб·гти зловживанню владою · виникненню авторитарној, абсолютној влади, не зв'язаној правом, ц· в·тки не повинн· з'µднюватися в руках одного органу, тобто повинн· бути розд·льн·. Розпод·л влад таким чином µ структуроутворюю-чим · функц·ональним принципом рац·ональној орган·зац·ј · контролю. Розмежування направлено на то, щоб утримати державну владу в·д можливих зловживань. Вс· органи · в·тки державној влади покликан· бути хоронителями Конституц·ј. Конституц·я по-винна стояти над цими владами, а не влади над Конституц·µю. Розпод·л влад виражаµться в розпод·л· компетенц·й, в заµмному контрол·, в систем· здержок · противаг, збалансованост·, тобто р·вновага досягаµться через процеси налагодження · взаµмопо-годження (7,42).

Правова держава означаµ в·дсутн·сть будь-якој необмеже-ној, абсолютној влади не зв'язаној правом · принципами Консти-туц·ј. З допомогою розпод·лу влад правова держава орган·зо-вуµться · функц·онуµ правовим способом. Державн· структури · јх д·яльн·сть позбавлен· тут в·д стрес·в · лихоманок, визваних в монократичних режимах зм·ною · утвердженням нових л·дер·ва. Hавпаки, правова держава сама µ основою для такој зм·ни. Бо-ротьба за владу · особист· амб·ц·ј не вириваються з-п·д конт-ролю, вони регламентован· м·цним правовим порядком · строгими юридичними процедурами вибор·в · зм·ни л·дер·в. Зам·сть режиму особистој влади · чиновницького розсуду, що переходить у без-межжя, встановлюµться панування права, тобто пол·тична влада реал·зуµться на основ· юридичних норм. Саме ц· норми, а не п·дм·няючий јх власний розсуд правлячих, µ упорядковуючою основою орган·зац·ј · д·яльност· державного апарату · пол·тич-ној системи в ц·лому. Правова держава являµ собою спос·б рац·онал·зац·ј пол·тичного механ·зму, обмеження публ·чној вла-ди з ц·ллю не допустити узурпац·ю · зловживання. Без розпод·лу влади настаµ деспотизм.

Принцип розпод·лу влад маµ два аспекти. По-перше, це роз-под·л влади м·ж самими органами держави. H· одному з орган·в не належить вся державна влада в јј повному об'µм·. Заборо-няµться реал·зовувати функц·ј, що належать ·ншому органу. Та-ким чином в правов·й держав· в·дсутня яка-небудь необмежена влада, не зв'язана правом · принципами Конституц·ј. Розпод·л влади слугуµ засобом стримування влади держави в рамках прин-цип·в розвинутого сусп·льства, слугуµ механ·змом захисту прав особи, закр·плених в Конституц·ј. Розпод·л влад полягаµ · в тому, щоб н· один з орган·в не заняв авторитарно-абсолютного положення · не перевернув право · конституц·ю. В·домо сказане положення про те, що розпод·л влад являµ собою розпод·л роботи в державному механ·зм· з ц·ллю рац·онал·зац·ј · контролю (7,99-101).

Розпод·л влад - це не застигнутий стан в·докремлених структур, а працюючий, д·ючий механ·зм, досягаючий µдност· на основ· складнолго процесу узгодження · спец·альних правових процедур, передбачених в тому числ· · на випадок конфл·кту · екстремальној ситуац·ј. Загальний принцип µдност· · розпод·лу влад конкретизуµться в залежност· в·д прим·нення в р·зних ·сторичних ситуац·ях · положеннях. ґдн·сть досягаµться через динам·чну р·вновагу, через певну напругу, сп·вдопомогу · про-цес улагодження. Але при цьму обов'язкова умова: не повинно бути зосередження влади в руках одн·µј особи чи органу, ·накше стануть не можлив· взаµмоконтроль, здержки · противаги, · от-же, розпод·л влад · правова держава.

Законодавець пов'язаний принципами права · конституц·ј, правами людини. Кр·м того в·н µ п·д контролем народу. Важливе значення маµ орган конституц·йного нагляду. З його допомогою забезпечуµться конституц·йн·сть ус·х закон·в · п·дзаконних нормативних акт·в. В систем· здержок · противаг, на випадок необдуманних, посп·шних р·шень законодавця, виправляючу роль граµ глава держави (в·дкладне вето, в певних випадках назна-чення дострокових вибор·в · ·нш· його повноваження). Без цього механ·зм розпод·лу влади буде недосконалим.

Життя держави складаµться з багаточисельних акт·в ре-ал·зац·ј тих норм, котр· прийнят· законодавцем. Тому тут на перший план висуваµться виконавчо-розпорядча г·лка влади. Ви-користовуючи хорош· якост· виконавчо-розпорядчих орган·в як необх·дного елементу рац·онального державного механ·зму, в той самий час важливо поставити перегородку на шляху перетворення јх в узурпатора · монопол·ста влади. Виконавчо-розпорядча д·яльн·сть повинна базуватись на закон· · в рамках закону. Ви-конавча влада не може присвоювати соб· повноважень · потребу-вати в·д громадян виконання яких-небудь обов'язк·в, якщо це не передбачено законом. Для забезпечення законност· в д·яльност· виконавчој влади остання не повинна п·дм·няти законодавця. В·домча нормотворч·сть · так зване делеговане законодавство повинн· бути р·зко обмежен·. По-перше, в·домча нормотворч·сть не повинна протиречити закону. По-друге, вона не повинна фак-тично п·дм·няти закон, тобто вир·шувати питання, в·днесен· до сфери законодавця. Цим самим принцип законност· стаµ лог·чно взаµмопов'язаним з принципом розпод·лу влади. В ц·лому пробле-ма µ не т·льки в тому, щоб зробити в·домч· акти такими, що не суперечать закону, а й в тому, щоб скоротити јх до м·н·муму (7,102-104).

Зтримування виконавчој влади, надал·, досягаµться за до-помогою јј п·дзв·тност· · в·дпов·дальност· перед народним представництвом. Мова йде про пол·тичну в·дпов·дальн·сть, за-безпечувану за допомогою вотуму недов·ри. Важливу роль у бо-ротьб· ·з зловживаннями виконавчој влади граµ також ·нститут ·мп·чменту. Виконавець не повинен п·дм·няти не т·льки законо-давця, але · суддю. H·хто не може бути суддею у власн·й справ·. Тому громадянин в правов·й держав· повинен мати право подати в суд на будь-як· д·ј виконавчој влади (як на окремих посадових ос·б, так ·