І ще один аспект діяльності суду в механізмі здержок і противаг. Виступаючи в ролі арбітру, рішаючи спори, суд звертається до тлумачення права і Конституції. В певних випадках він може використовувати аналогію закону і аналогію права. Тобто, в своїх рішеннях суд може вийти за межі букви закону і звернутися до його духу. В такому випадку він приймає рішення, керуючись духом законів, змістом права, іншими словами, на основі дійсно-історичних аксіом і принципів права. Це дозволяє суду більш оперативно в порівнянні з законодавцем приводити правопорядок у відповідність з потребами життя. В відомих рамках така свобода суду не протирічить правовій державі. Тому що мова в цих випадках йде не про повсякденну діяльність суду, а про екстремальні, виключні ситуації в системі здержок і противаг, розприділенні і балансуванні влад. Важливо, щоб суд при цьому залишався хоронителем Конституції, захищав право і прогрес, а не перетворювався в зброю зловживань і реакції. Тут необхідний цілий ряд факторів і умов (організаційних, юридичних, культурних і ін.), завдяки яким суд може фактично стояти на сторожі панування права і справедливості, мати високу повагу і авторитет в суспільстві.

Розподіл влад - це не тільки юридичний і організаційний, але й соціально-політичний принцип, що дозволяє з’єднати такі протиречиві аспекти соціального життя, як влада і свобода, закон і право, держава і суспільство. Розподіл влади є необхідною умовою, мірою і масштабом демократизації політичного життя. З цим пов’язаний другий аспект розподілу влади: розприділення влади між класами і групами, проблема участі різноманітних груп в реалізації влади, степінь представленості з урахуванням різноманітних інтересів і т. д. В правовій державі влада походить від народу, тому тільки народ в своїй конкретно-історичній реальності і повинен мати можливість приймати участь в реалізації політичної влади. Державна влада в цілому і різноманітні її гілки не повинні бути монополізовані якою-небудь однією групою, прошарком, класом, оскільки мова йде про правову державу, про панування права. В правовій державі важливо забезпечити представництво інтересів різних прошарків і груп, плюралізм думок і інтересів. Такий плюралізм повинен з допомогою розподілу влади органічно з’єднати демократизацію влади з її компетенцією і професіоналізмом. Шемчушенко Ю.Проблеми розбудови української державності//Право України,№1,с.26-31

Звідси і проблема гарантування прав і інтересів меншості. Політична практика в її політичній ретроспективі показує, що меншість не завжди помиляється. Hапроти, за нею інколи стоїть правда і істина. В цілому потрібна терпимість і "відкритість" держави, щоб не закрилась дорога до волі. Обов’язковою умовою для цього є розподіл влади, тобто розподіл влади через соціально-політичний плюралізм. Монополія влади безнадійно веде до політичної патології в різних її різновидах, таких, як авторитарна тиранія, бюрократична олігархія, охлократія, антигуманна технократія, мафія, що доривається до політики. Запобігти монополізації влади зі сторони кого б там не було можна лише тоді, коли вона стане розділеною, розприділеною серед різних учасників політичного процесу, політичної системи. А для цього в свою чергу необхідна повноцінно пульсуюча правова держава, що може свій плюралізм адекватно представити в інститутах політичної влади, в системі розподілу влади.

Висновки

Політичні форми сучасних держав складалися в течії декількох сторіч. Ці форми визначалися зрештою економічним ладом суспільства, його базисом. Великий вплив на форму держави надають історичні традиції (збереження монархії в Великобританії, Швеції, Японії і інших країнах), умови утворення держави (федеративна форма держави США, Швейцарії), рівно як і особливості сучасного внутрішньополітичного розвитку даної країни і її міжнародного положення.

Різноманітність форм держави ще більше зросла внаслідок розпаду колоніальної системи, коли на політичній карті світу з'явився ряд молодих суверенних держав. Перипетії політичної боротьби приводять в багатьох країнах, що звільнилися до частої модифікації державних форм.

Поняття історичного типу зв'язується з встановленням закономірної залежності класової суті держави і права від економічних відносин, які панують в класовому суспільстві на певному етапі його розвитку.

Література