бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані.
Вони можуть бути формально (юридичне) визнаними, а фак-тично втратити певні свої суверенні права. До федерацій відно-сяться США, Російська Федерація, ФРН. До останнього часу в світі існувало 18 федерацій, три з них розпались: СРСР, Чехословаччина, Югославія.
Конфедерація — це такий союз держав, які добровільно об'єд-нались для досягнення певних спільних цілей в політичній, еко-номічній і військових сферах. Суб'єкти конфедерації зберігають усі свої суверенні права держави. Вони не мають спільної тери-торії, конституції і єдиного законодавства, громадянства. Пра-вовою основою конфедерації є союзний договір. Конфедерація не має єдиної податкової системи і бюджету і існує на внески її суб'єктів. Центральні конфедеративні органи приймають рішення за згодою всіх її суб'єктів. Конфедерація — це, як правило, тим-часовий союз держав. Згодом вона переростає в федерацію або розпадається на унітарні держави. Історія знає мало таких дер-жавних утворень: США в 1776—1786 рр.; колишній СРСР з 1917 по 1922 рр., до об'єднання в СРСР.
Імперія — це така складна і велика держава, яка об'єднує інші держави або народи в результаті завоювань, колонізації та інших форм експансії. Імперія тримається на насильстві, на державно-му примусі. Коли зникає примус, імперія розпадається. Наприк-лад, Римська імперія, імперія Олександра Македонського, Ро-сійська імперія.
§ 10. Поняття і класифікація політичних режимів.
Політичний (державний) режим тісно пов'язаний із формами правління. Державний режим — це різновид політичного режи-му, який має домінуюче місце в суспільстві. Державний режим — це сукупність чи система методів, за допомогою яких здійснюєть-ся державна влада в суспільстві. Він характеризується станом де-мократичних прав і свобод людини та інших суб'єктів суспіль-них відносин, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів.
Всі держави за формою політичного режиму можна поділити на дві групи: демократичні, авторитарні.
Термін “демократія” в перекладі з грецької означає влада народу. В сучасний період є багато визначень демократії. Більшість спеціалістів приходять до висновку, що демократія — це певна форма правління, зас-нована на дотриманні прав людини і свободи особи. Останнім часом демократію розглядають не тільки як владу більшості над меншістю, але і як гарантію прав меншості, прав опозиції. Де-мократія — це свобода і відповідальність усіх суб'єктів суспільних відносин за свою поведінку і діяльність.
Демократичний режим — це такий режим, коли державна вла-да здійснюється з дотриманням основних прав людини, коли враховуються інтереси всіх соціальних груп населення через де-мократичні інститути: вибори, референдуми, засоби масової інформації. Демократичний режим поділяють на такі види: де-мократично-ліберальний, демократично-консервативний, демо-кратично-радикальний.
Авторитарний режим — це такий режим, коли порушуються або обмежуються основні права людини, особливо її свобода, честь і гідність; коли влада зосереджується в руках невеликої групи людей або однієї особи; коли забороняється легальна діяльність політич-них партій і громадських об'єднань, які знаходяться в опозиції.
Авторитарний режим має такі різновиди: тоталітарний, фашист-ський, військово-диктаторський, расистський, автократичний, вождізм.
Наприклад, в колишньому СРСР в 30—50-ті роки був яскра-во виражений тоталітарний режим з ознаками вождізму.
§11. Форма держави Україна.
Форма держави — це спосіб або порядок організації та здійснення державної влади. Поняття “форма держави” включає до себе три взаємозв'язаних елементи: форму державного правління, форму державного устрою і форму державного (політичного) режиму.
За формою державного правління Україна є президентсько-парламентською республікою. Ознаками цього є наступне:—
Президент України обирається всезагальним голосуванням (у цьому її відмінність від парламентської форми правління, де Президент обирається парламентом);—
він має досить вагомі власні прерогативи. які дозволяють йому діяти незалежно від парламенту і уряду; він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод громадин, має право розпустити парламент, призначати і звільняти деяких посадових осіб);—
В Україні поряд з Президентом діє Прем'єр-міністр, уряд, відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді (в президентській республіці немає посади прем'єр-міністра і уряд відповідний перед президентом).
За державним устроєм Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям,
За формою державного (політичного) режиму Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Отже, державна влада в Україні здійснюється на демократичних засадах, що є конституційною гарантією демократичного режиму.
§12. Поняття історичного типу держави.
Тип держави - це сукупність істотних ознак, властивих державам єдиної суспільно-економічної формації.
В основі поділу держав на типи лежать економічні відносини: 1) відносини з виробництва матеріальних благ; 2) способи розподілу матеріальних благ; 3) способи споживання матеріальних благ.
Існують 2 класи:
Експлуатуючі й експлуатовані (базуючись приватній власності)
Держава являє собою знаряддя за допомогою якого пануючий клас зміцнює своє панування. Тому кожній формі експлуатації відповідає визначений тип держави і права: рабовласницький, феодальний, буржуазний.
1. Експлуататорська держава.
Внутрішні Функції: 1) Організація експлуатаційно залежного населення (рабів, кріпаків); 2) Утримання в покорі залежного населення (перешкода відкритим виступам); 3) Збір податків у бюджет; 4) Забезпечення політичних і економічних інтересів пануючого класу; 5) Господарсько-організаційні функції.
Зовнішні функції: 1) ведення захоплюючих війн; 2) експлуатація народів і природних багатств залежних територій; 3) захист державних кордонів, протистояння озброєній агресії з боку інших держав; 4) торгово-економічні; 5) культурний і інформаційний обмін з іншими державами.
2 Буржуазна держава.
Клас промислової буржуазії - володіння приватною власності (результат спільної праці найманих робочих,