ст. 170, ч. 2 ст. 222, ст. 229'°).
Принцип справедливості (індивідуалізації) відповідаль-ності означає, що покарання, яке застосовується судом до особи злочинця, повинно бути, у межах закону, конкрет-ним та індивідуальним із урахуванням тяжкості вчиненого злочину. Важливою підставою для вирішення питання про міру покарання злочинця є його індивідуальні особливості: фізичний стан, характер, виховання, професія, спосіб жит-тя, а також середовище, в якому він перебував, тощо, характер злочинного діяння і ступінь тяжкості такого діяння, форма вини. Крім цього, зазначений принцип зна-ходять свій вияв у тому, що суд, з одного боку, застосовує суворі міри покарання до осіб, які вчинили тяжкі й особли-во тяжкі злочини, а з іншого — широко застосовує міри покарання, не пов'язані з позбавленням волі, до тих осіб, що вчинили нетяжкі злочини.
Принцип економії кримінальної репресії властивий як законодавчій, так і правозастосовчій діяльності. На законо-давчому рівні економія репресії виявляється в тому, що законодавець із загальної маси протиправних діянь до сфе-ри кримінальне карних відносить лише ті з них, котрі мають високу ступінь суспільної небезпеки, грубо порушу-ють публічні або приватні права та інтереси, спричиняють таким правам та інтересам істотну шкоду або створюють реальну можливість заподіяння такої шкоди. Законодавча економія кримінальної репресії має місце і під час кла-сифікації злочинів (тяжкі злочини — ст. 7', особливо тяжкі злочини — статті 24, 25); залежно від Їх тяжкості визначається міра покарання у санкції кримінально-право-вої норми. Цей принцип знаходить свій вияв і в законодав-чому встановленні більш м'яких видів покарання та зву-ження строків позбавлення волі за менш тяжкі злочини, і в дуже обмеженій сфері застосування смертної кари, і в розширенні переліку видів покарання, не пов'язаних із позбавленням волі, і в можливості відстрочки виконання вироку та звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.
Водночас в основу застосування кримінального закону як такого покладена однакова загальна міра відповідаль-ності. Це означає, що єдиною підставою відповідальності для всіх, хто вчинив злочин, є наявність у такому діянні складу конкретного злочину, описаного в законі.