Міжнародно-правові норми про права людини та їх втілення у кримінально-виконавчому законодавстві України - та працювати без небезпеки для зору та т.ін. Засудженим надаються індивідуальне с�...

Реферат - Міжнародно-правові норми про права людини та їх втілення у кримінально-виконавчому законодавстві України

та працювати без небезпеки для зору та т.ін. Засудженим надаються індивідуальне спальне місце та постільні приналежності, вони забезпечуються одежою та взуттям по сезону та з урахуванням кліматичних умов. Всі установи повинні мати в своєму розпорядженні хоча б одного кваліфікованого медичного працівника, що, до того ж, повинен мати спеціальні знання в сфері психіатрії. Медичне обслуговування повинно бути організованим в тісному зв”язку з місцевими та державними органами здравоохорони. Хворих в”язнів, що потребують послуг спеціалістів, треба переводити в спеціальні медичні установи. Жіночі заклади повинні мати в розпорядженні спеціальні приміщення для догляду за вагітними жінками та роженицями. Там, де засудженим матерям дозволяється залишати дітей при собі, треба передбачати створення ясел з кваліфікованим первоналом, куди дітей поміщають, коли вони не користуються заботою матері.

Глава 13 передбачає застосування до осіб, позбавлених волі, мір безпеки, засобів присмирення. Якщо вони фізично супротивляться працівникам виправно-трудових установ, виявляють буйство або здійснюють інші насильницькі діяння, з метою перешкодження вчинення ними шкоди іншим особам або самому собі, дозволяється застосування наручників, присмирюючих сорочок, гумових кийків, сльозоточивих речовин та інших спеціальних засобів, що передбачаються міжнародними нормами та законодавчими актами України (Закон України “Про міліцію”).

Таким чином, в нашому Виправно-трудовому кодексі ми виявили наявність достатньої кількості норм та стандартів, передбачених міжнародним законодавством. Але, знову ж таки, на превеликий жаль, трохи інша картина виявляється при аналізі реалій життя засуджених в Україні. Взагалі-то, як нам здається, не так важливе існування норми на папері, як її втілення в реальному житті. Тому нашому законодавцю необхідно не тільки “переписувати” з міжнародних актів “добрі” норми, але й пектися про те, щоб вони цілком застосовувалися на практиці.

Висновки

Розглянувши міжнародно-правові акти (пакти, конвенції та т.ін.) та проаналізувавши у відповідності з ними кримінально-виконавче законодавство України, можна прийти до висновку, що не все так погано в нашій державі. Але знову ж таки треба частіше звертатися до реалій життя засуджених осіб в Україні і намагатися приблизити їх до написаного на папері. Моніка Платек, викладач криміналістики Інституту карного права Варшавського університету з Польщі, досліджуючи проблеми в”язнів в своїй державі та написавши кілька десятків робіт з теми виконання на практиці прав в”язнів, дійшла висновку, що “слово “права” може застосовуватися лише тоді, коли є чіткі процедури, що забезпечують користування ними, а неупереджені, громадські та компетентні органи – у більшості країн та судів – гарантують застосування таких процедур”.

Турбота про права в”язнів є головною передумовою будь-якої карної політики, що претендує на розважливість, превентивність і зацікавленість у громадянській безпеці та якості життя громадян, тож необхідно,щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення.

Використана література:

Конституція України. – Х., 1997 Исправительно-трудовой кодекс Украины. – Х., 1997

3. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948

Международный пакт о гражданских и политических правах // Права людини. Міжнародні договори України). – К., 1992 Декларація про захист усіх осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання від 9.12.1975 року Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання Американська конвенція з прав людини Африканський статут прав людини й народів Європейські виправні правила Минимальные стандартные правила обращения с заключенными от 30.08.1955 // Советская юстиция, 1992, № 2-3 Свод принципов защиты всех лиц, подвергшихся задержанию и заключению в какой бы то ни было форме от 9.12.1988 // Советская юстиция, 1992, № 6 Європейсткі стандарти утримання в”язнів / Харк. правозахисна група. – Х., 1998 Боголюбов О. Л. Катування в”язнів в США. Куди дивиться ООН? – К., 1997 Марченко М. Й. Конвенції та реальність. – К., 1998 Носенко А. Г. Ми повинні пеклуватися про них?. – К., 1998 Пономарев П. Г. Международно-правовые стандарты обращения с осужденными и национальные варианты их реализации. – Уч. Пос. – Рязань, 1994 Трубников В. М. Кримінально-виконавче право України. – Х., 1998 Шестаков Г. Н. Загальна декларація прав людини: реалії та міфи. – Х., 1996 Дремин В. Права заключенных: международные стандарты и реальность // Юридический вестник,1998,№4 Платек М. Права злочинців (Захист прав в”язнів) //Кур”єр ЮНЕСКО, 1998, № 8 Пономарев П., Севастьянов В. О принципе равноправия осужденных к лишению свободы // Советская юстиция, 1991, № 9 Шмаров И. В. Разработка уголовно-исполнительного законодательства в свете международных соглашений о защите прав человека и документов ООН, определяющих принципы обращения с осужденными // Советское государство, 1990, № 11

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7