та ін. Так, в ухвалі судової колегії з цивільних справ Верховного Суду України зазначено: “Посилання відповідача на те, що держав-на автомобільна інспекція не визнала вини шофера у нещас-ному випадку, не може служити підставою для звільнення ав-токолони від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну позивачеві, оскільки організація несе відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки і у випадку відсутності вини шофера у заподіянні шкоди” У судовій колегії з цивільних справ Верховного Суду України. – К., 1998. – С. 25 .
Глава 3. Форми майнової компенсації моральної шкоди.
Чинне цивільне і трудове законодавство передбачає можливість компенсації моральної шкоди у грошовій або іншій майновій формі Див. ч. 1 ст. 4401 Цивільного кодексу України; п. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 р. Закон не визначає поняття “іншої матеріальної форми”. Під нею, вважаємо, слід розуміти, наприклад, надання безкоштовних путівок в лікувально-оздоровчі заклади, в туристичну подорож, надання інших матеріальних благ – телевізора, магнітофона, комп’ютерної та побутової техніки, меблів, зібрання творів літератури, художніх виробів тощо, які зумовлюють позитивні емоції і цим частково компенсують ті негативні наслідки, яких зазнала особа. Проте у разі якщо необхідність лікування у зазначених закладах зумовлена ушкодженням здоров’я то надання путівки чи відшкодування її вартості потерпілому здійснюється у порядку відшкодування додаткових витрат, викликаних ушкодженням здоров’я ст. 455 Цивільного кодексу України; ч. 5 ст. 11 Закону України “Про охорону праці”. В.П. Паліюк до способів відшкодування моральної шкоди в іншій майновій (не грошовій) формі відносить придбання автомобіля та протезів. Паліюк В. П. Правове регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Харків, 2000. – С. 45 Проте таке твердження не узгоджується із ст. 455 ЦК України; ч. 5 ст. 11 Закону України “Про охорону праці”, якими закріплене право потерпілого на відшкодування у разі ушкоджень здоров’я пов’язаних з цим додаткових витрат (на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальних транспортних засобів, протезування, санаторно-курортне лікування тощо) відповідно до висновку МСЕК. Поряд з відшкодуванням цих додаткових витрат потерпілий має право на компенсацію моральної шкоди у грошовій або іншій майновій формі незалежно від того, чи була заподіяна майнова шкода (в тому числі додаткові витрати) та чи була вона відшкодована абз. 3 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.
Можливість відшкодування моральної шкоди у грошовій або іншій майновій формі збережено і в проекті ЦК України (ч. 3 ст. 23). Проте сформульоване в проекті положення про те, що моральна шкода компенсується грошима або іншим майном є, на нашу думку не зовсім вдалим. Оскільки, як правильно вважає С.І. Шімон, цю норму можна тлумачити не тільки як можливість компенсації моральної шкоди в іншій майновій формі, але і як можливість забезпечувати майном немайновий позов, а це є питанням процесуального права Шімон С. І. Відшкодування моральної шкоди в проекті Цивільного кодексу України // Право України. – 1997. – № 10. – С. 24 – 25. . Доцільнішим, вважаємо, було б зазначити, що моральна шкода компенсується у грошовій або іншій майновій формі.
Разом з тим у юридичній літературі часто ставиться під сумнів доцільність застосування іншої майнової форми компенсації моральної шкоди. Пропонується відмовитися від цієї форми компенсації, виходячи з того, що гроші є загальним еквівалентом, завдяки чому вони здатні в умовах ринкової економіки задовольнити будь-які людські потреби Там же. . Таким шляхом пішло російське цивільне законодавство, яким визначено єдиний спосіб грошової компенсації моральної шкоди. На наш погляд, вказана думка є правильною і підтверджується практикою, оскільки суди призначають компенсацію моральної шкоди лише у грошовій формі.
Розділ 3. Розмір компенсації моральної (немайнової) шкоди
Найбільше ускладнень у правозастосовчій діяльності судів України у справах про відшкодування моральної шкоди виникає при визначені розміру такого відшкодування. Про гостроту даної проблеми свідчать приклади того, що суди часто роблять це довільно.
Наприклад, Ватутінський районний суд м. Києва позов В. до АТ “Холдингова компанія “Київміськбуд” про стягнення моральної шкоди у зв’язку із смертельним травмуванням її сина в технічно несправному ліфті задовольнив частково – на суму 4 800 грн., хоча позов було заявлено на 300 тис. грн.
Верховний суд Автономної республіки Крим позов підприємця Є. до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в частині стягнення збитків задовольнив частково у розмірі 24 тис. 136 грн., а в частині відшкодування моральної шкоди – на 10 тис. грн.
Кіровоградський районний суд частково задовольнив позов М. до Кіровоградської районної державної адміністрації та громадянина З. про захист честі, гідності і ділової репутації. Суд визнав таким, що не відповідає дійсності викладене в листі та оголошене в ефірі повідомлення про те, що позивач порушив права жителя села Б. щодо користування земельною ділянкою, і постановив рішення, яким стягнув з відповідачів 5 млрд. крб. компенсації моральної шкоди. Ухвалою судової колегії Кіровоградського обласного суду рішення в частині розміру компенсації було змінено – його зменшено до 400 млн. крб., а постановою президії цього ж суду – до 40 млн. крб. Сліпченко