Інколи один і той самий суд в аналогічних справах щодо заподіяння моральної шкоди встановлює різні розміри компенсації. Так, у Козельщанському районному суді Полтавської області один і той же суддя в один день розглянув дві аналогічні справи за позовами С. і Г. до одного і того самого відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка виникла внаслідок несправності кінескопів у телевізорах. Задовольнивши ці позови часткова, суд стягнув з відповідача на користь позивачів в одному випадку 220 грн. компенсації моральної шкоди. а в іншому – 550 грн. У першому випадку суд посилався на те, що можливості користуватися телевізором певний час були позбавлені діти позивача, а в другому – сам позивач-пенсіонер. Сліпченко О. І. Визначення розміру компенсації моральної шкоди// Вісник Верховного Суду України. – 2001. – №2. – С. 46.

В окремих випадках розмір компенсації моральної шкоди, який стягується з відповідача (передусім це стосується засобів масової інформації) використовується як засіб покарання. Так, рішенням одного із районних судів м. Києва з редакції газети “Киевские ведомости” на користь Київської міської державної адміністрації було стягнуто 1 млн. грн. компенсації моральної шкоди. Журналісти та деякі фахівці розцінили таке рішення суду як “розстріл … за перехід вулиці у невстановленому місці”. Шимон С. И. Моральный вред. Способы определения компенсации за моральный вред. причиненный физическому лицу, в различных правовых системах// Юридическая практика. – 2000. – №42. – С. 9.

Причини неоднозначного і неоднакового підходу до вирішення питання про розмір компенсації моральної шкоди. а також способів розв’язання цієї проблеми широко дискутуються в спеціальній літературі та серед юристів-практиків.

Основною причиною ускладнень при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, на нашу думку, є, по-перше, відсутність офіційно визнаних критеріїв для визначення обсягу моральної шкоди та розміру її компенсації, по-друге, наявність колізій та прогалин у чинному законодавстві України, по-третє, відсутність у теорії цивільного права єдиного, загальновизнаного підходу до вирішення проблеми розміру компенсації моральної шкоди, що в свою чергу не дає можливості однозначно тлумачити відповідні правові норми. Все це не дозволяє ефективно вирішувати практичні питання, які виникають при вирішенні судами України справ за позовами про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що компенсація моральної шкоди відбувається на емоційному рівні людської свідомості, то розмір такої компенсації повинен бути достатнім, щоб викликати у потерпілого, або дозволити йому отримати у майбутньому позитивні емоції такої глибини і сили, які здатні у повному обсязі компенсувати, врівноважити ті негативні відчуття і переживання, в яких полягає моральна шкода. Стосовно ж юридичних осіб, то розмір компенсації немайнової шкоди повинен бути достатнім для відновлення ділової репутації та інших нематеріальних активів у попередньому стані. Саме у цьому і полягає реалізація в інституті відшкодування моральної шкоди фундаментального принципу цивільного права – принципу повного відшкодування заподіяної шкоди.

З цього випливає, що проблема визначення розміру майнової компенсації моральної шкоди переходить в дещо іншу площину: по-перше, потрібно оцінити обсяг моральної шкоди – характер і обсяг душевних (психічних) та фізичних страждань потерпілого, а по-друге, визначити розмір майнової компенсації, який дозволив би потерпілому врівноважити пережиті страждання на емоційному рівні. Для юридичних осіб це механізм набуває іншого вигляду: оцінюється рівень зниження ділової репутації та обсягу нематеріальних активів потерпілого – юридичної особи, на підставі чого визначається розмір компенсації, достатній для їх поновлення.

Виходячи з викладеного вище, вважаємо, що ключовими моментами для вирішення вказаної проблеми є з’ясування питань щодо меж (мінімального і максимального розмірів) компенсації; та щодо способів та критеріїв оцінки обсягу заподіяної моральної (немайнової) шкоди та визначення конкретного розміру компенсації.

Глава 1. Межі компенсації моральної (немайнової ) шкоди

Не менш важливим для вирішення питання про розмір компенсації моральної шкоди є питання про межі такої компенсації, тобто встановлення її мінімального та максимального розмірів.

Закон не окреслює чіткі межі компенсації моральної шкоди. Проте ст. 4401 ЦК України визначає, що він не може бути меншим ніж п’ять мінімальних розмірів заробітної плати Відповідно до Закону України “Про встановлення мінімального розміру заробітної плати у 2000 році” від 1 червня 2000 р. № 1766-ІІІ з 1 липня 2000 р. в Україні встановлено мінімальний розмір заробітної плати на рівні 118 гривень. , максимальний розмір компенсації вказаною нормою не обмежується.

У юридичній літературі іноді зазначається, що вказана норма застосовується, якщо спеціальним законодавством не визначено іншого правила. У цьому випадку повинні застосовуватися норми спеціального закону. Так, О.І. Сліпченко стверджує, що у разі якщо моральна шкода заподіяна діями, передбаченими ст. 7 ЦК України, то будь-які обмеження її розміру не встановлені Сліпченко О. І. Вказана праця. – С. 47. Така думка очевидно ґрунтується на положенні п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, згідно з якою ст. 4401 і ст. 7 ЦК України є спеціальними нормами.

Проте, як уже зазначалося, вказана позиція навряд чи може бути визнана обґрунтованою.

У зв’язку з цим положення ч. 2 ст. 4401 ЦК України щодо визначення мінімального розміру повинно застосовуватися в усіх випадках компенсації моральної шкоди. Продовжуючи думку, слід відмітити, що з вимогами цієї статті не узгоджуються