Таким чином, проблема встановлення розміру компенсації моральної шкоди зводиться в основному до визначення обсягу такої шкоди, завданої конкретній особі. Розмір відшкодування повинен відповідати обсягу спричиненої моральної шкоди, за винятком випадків, встановлених законодавством, які передбачають можливість його зменшення (наприклад, наявність вини самого потерпілого Див.: ст. 454 ЦК України), про що буде сказано нижче. Така думка відповідає позиції Пленуму Верховного Суду України, який роз’яснив, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, що, на нашу думку, є не що інше як характер і обсяг моральної шкоди.

Отже, для визначення розміру компенсації, яка підлягає виплаті, необхідно передусім встановити дійсний обсяг заподіяної потерпілому моральної шкоди, яка відшкодовується. У зв’язку з цим постає проблема оцінки моральної шкоди та визначення її дійсного обсягу для потерпілого.

Глава 3. Способи оцінки обсягу моральної шкоди.

Як уже зазначалося вище, чинне цивільне законодавство України не визначає будь-якої методики оцінки обсягу моральної шкоди, завданої особі.

Більшість фахівців, як вітчизняних, так і зарубіжних, схиляються до необхідності вироблення єдиного підходу до способів оцінки обсягу моральної шкоди та розміру її компенсації. Проте, не даний час єдиної методики не існує ні в Україні, ні за її межами.

Разом з тим існує чимало теоретичних розробок цієї проблематики, які пропонують ой чи інший спосіб оцінки моральної шкоди. Вони є різними за своїм змістом, теоретичною базою, ступенем наукової обґрунтованості.

Із зарубіжного досвіду вбачається, що в різних країнах існують різні підходи до вирішення порушеного питання. Це зумовлено специфікою правового регулювання відшкодування моральної шкоди в національному законодавстві, практикою його застосування, а також особливостями правової системи тієї чи іншої країни Див.: Шимон С. И. Моральный вред. Способы определения компенсации за моральный вред. причиненный физическому лицу, в различных правовых системах// Юридическая практика. – 2000. – №42. – С. 9. .

В системі англо-американського загального права (Common Law), де джерелом права визнаються судові прецеденти, судовою практикою і доктриною визначені три загальнотеоретичні підходи до проблеми оцінки обсягу моральної шкоди: концептуальний, особистісний і функціональний Шимон С. И. Моральный вред. Способы определения компенсации за моральный вред. причиненный физическому лицу, в различных правовых системах// Юридическая практика. – 2000. – №42. – С. 10. . Суть першого полягає у проведені аналогії з майновою шкодою: життя людини, здоров’я, честь, гідність, репутація, інші немайнові блага розглядаються як окремий “нематеріальний” вид власності, який має вартість (економічну оцінку). Звідси, наприклад, кожна частина людського тіла має об’єктивну цінність, і її втрата чи пошкодження (втрата функції) повинна бути компенсована грошима або іншим благом. у зв’язку з цим вироблений так званий “тарифний” спосіб (методика) визначення обсягу моральної шкоди, яка ґрунтується на численних прецедентах і виходить з принципу – “розмір компенсації залежить від тяжкості ушкодження”. Наприклад, у Великобританії втрата ока оцінюється в 3 – 4 тис. фунтів стерлінгів, вказівного пальця – в 1250 фунтів Тут і далі приклади визначення обсягу моральної шкоди і розміру її компенсації у зарубіжних країнах наводяться сза статтею Шимон С. И. Моральный вред. Способы определения компенсации за моральный вред. причиненный физическому лицу, в различных правовых системах// Юридическая практика. – 2000. – №42. – С. 9 – 12. . Оцінюватися може не лише тяжкість ушкодження, а саме страждання – “вартість” страждання визначається як грошова сума, за яку людина добровільно погодилася б його пережити (наприклад, біль).

В деяких рішеннях судів застосовується так званий “часовий підхід”, який передбачає, що гострота сприйняття морального страждання як такого, чи викликаного стражданням фізичним, пом’якшується з плином часу. Так Апеляційний суд одного із штатів США у своєму рішенні, яке набуло статусу прецеденту, присудив наступні компенсаційні виплати за моральну шкоду, нанесену в результаті дорожньо-транспортної пригоди: 100 доларів США в день протягом першого місяця після аварії, 50 доларів США в день – протягом другого, 20 доларів США в день – протягом решти чотирьох місяців. Очевидним є те, що наведені цифри встановлені довільно.

У вітчизняній і пострадянській літературі вже пропонувалося розробити перелік ушкоджень і відповідні розміри компенсації, якими могли б керуватися суди при винесенні рішень. Умовність таких сум компенсації моральної шкоди допускалась, виходячи з того, що така ж умовність існує при відшкодуванні матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров’я каліцтва. Однак, концептуальний підхід і запропонована ним “тарифна” методика оцінки обсягу моральної шкоди не враховує суб’єктивність моральних і фізичних страждань, які залежать від психофізичних особливостей кожного індивіда, його соціальний статус, інші диференційні ознаки. Пропозиції ж застосування