Тому, на наш погляд, слід розмежовувати два поняття – “моральна шкода” , тобто немайнова шкода, завдана фізичній особі, та власне “немайнова шкода” як шкода завдана немайновим активам юридичної особи. Принципова різниця між цими поняттями полягає не тільки у визначенні суб’єкта, якому заподіяна шкода, а й у тому, що подібна немайнова шкода, на відміну від моральної, повинна мати безпосередній та невід’ємний причинний зв’язок з втратами майнового характеру. Про це свідчить аналіз економічного визначення ділової репутації, що поданий вище. Певною мірою про це йдеться і в останньому дослідженні В.П. Паліюка Палиюк В. П. Моральный вред. – Одеса, ОГЮА, ”Право”, 2000 – С. 50. . Наявність таких втрат, зі свого боку, має визначати наявність завдання шкоди діловій репутації. Відсутність втрат майнового характеру має свідчити про відсутність такої шкоди. При цьому слід відмежовувати немайнову шкоду, завдану юридичній особі внаслідок зменшення нематеріальних активів, від втраченої вигоди в результаті правопорушення, яка належить до майнової шкоди.

Право на компенсацію немайнової шкоди слід закріпити за всіма юридичними особами, незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності. Не можна погодитись з тією думкою, що організацією, якій заподіяна немайнова шкода, може бути лише суб’єктом господарської діяльності Дудник А. Моральный вред: понятие и порядок возмещения// Юридическая практика. – 1997. – № 12. – С . 1. . Немайнова шкода може бути заподіяна і юридичній особі, яка не є суб’єктом господарської діяльності (в тому числі, державному органу).

Глава 4. Дефініція поняття моральної (немайнової) шкоди.

Таким чином, можна стверджувати, що моральна (немайнова) шкода є такою ж реальною шкодою як і майнова Моральна шкода полягає у зменшенні або втраті того чи іншого немайнового блага, належного потерпілому (фізичній або юридичній особі) і є наслідком протиправної поведінки завдавача.

Виходячи з цього, можна дати наступні визначення поняття моральної (немайнової) шкоди.

Під моральною (немайновою) шкодою, завданою фізичній особі, необхідно розуміти моральні (психічні та фізичні) страждання, які виникли внаслідок посягання на абсолютні нематеріальні блага (життя, здоровя, честь, гідність і т.д.), порушення особистих немайнових прав, пов’язаних з майновими (право авторства, право на ім’я і т.д.), а також майнових прав фізичної особи.

Щодо немайнової шкоди, заподіяної юридичній особі, то під такою шкодою слід розуміти втрати майнового та немайнового характеру (зменшення нематеріальних активів), які настали або могли настати в разі приниження ділової репутації підприємства, установи або організації, внаслідок порушення немайнових прав юридичної особи, пов’язаних з майновими (суміжних прав, права на фірмове найменування, товарний знак, торгову марку, розголошення комерційної таємниці і т.п.), і вимагають додаткових витрат на відновлення нематеріальних активів.

Наведені визначення, на нашу думку, достатньою мірою розкривають зміст поняття моральної (немайнової) шкоди, а також її особливості по відношенню до фізичних та юридичних осіб.

Поняття моральної (немайнової) шкоди є збірним і включає в себе як моральну шкоду завдану громадянину так і немайнову, спричинену організації. Зважаючи на їх суттєві відмінності було б доцільно спочатку на загальнотеоретичному, а згодом і на законодавчому рівні провести розмежування поняття моральної (немайнової) шкоди, і надалі вживати термін “моральна шкода” на позначення немайнової шкоди, завданої фізичній особі, а термін “немайнова шкода” – стосовно юридичних осіб. А це в свою чергу дозволило б запобігти різному тлумаченню правових норм, які регулюють відшкодування моральної (немайнової) шкоди, уніфікувати практику їх застосування та уникнути підміни одних понять іншими.

Розділ II. Компенсація моральної (немайнової) шкоди як різновид цивільно-правової відповідальності

Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, особиста недоторканність і свобода та безпека довкілля визнаються найвищою соціаль-ною цінністю і особистими немайновими благами фізичної особи. Поняття “нематеріальне благо” є збірним, воно стосується як самого “блага”, так і особистих немайнових прав. Отже, зазначені особисті немайнові блага є об'єктами відповідних особистих немайнових прав. До останнього часу цивільно-правовий захист порушених особистих немайнових прав здійснювався шляхом відновлення права, припинення дій, які порушують право, відшкодування збитків (ст. 6 ЦК).Законом України 3188-12 від 6 травня 1993 р. передбачений новий спосіб захисту цивільних особистих прав – це відшкодування моральної (немайнової) шкоди, який включено до статей 6, 7 та 4401 ЦК України.

Глава 1. Поняття відшкодування моральної (немайнової) шкоди

У доктрині цивільного права неправомірне заподіяння шкоди є юридичним фактом, який породжує особливий вид цивільних правовідносин – позадоговірне або деліктне (від лат. delictum – правопорушення) зобов’язання.

Деліктне зобов'язання – це зобов'язання, в якому особа, що протиправно завдала шкоди майновим чи немайновим благам грома-дянина або організації (завдавач), зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі Зобов'язальне право: теорія та практика: Навч. посіб. для студ. юрид. вузів і фак. ун-тів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова, В. В. Луць та інші; За ред. О. В. Дзери. – К., 1998. – С. 901..

Дане визначення у повній мірі поширюється на заподіяння моральної (немайнової) шкоди. Моральна шкода є юридичним фактом, на підставі якого, відповідно до ст. 4401 ЦК України між потерпілим і завдавачем шкоди виникають деліктні зобов’язання, в яких на правопорушника покладається обов’язок відшкодувати завдану шкоду, тобто він несе цивільно-правову відповідальність. При цьому, враховуючи те що ст. 4401 ЦК України, розміщена у главі, якою регулюються деліктні зобов’язання, то до правовідносин з приводу відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинні