Позбавити прокуратуру права здійснення прокурорського нагляду за різними формами державного контролю означало б позбавити іі найефективнішого напряму діяльності, дуже потрібного для становлення та нормального функціонування нашоі держави.

Слід помітити, що у Російській Федераціі, де Концепція судово-правой реформи (1991р.) не передбачала загального нагляду, у листопаді 1995р. була прийнята друга редакція Закона ,,Про прокуратуру “,яка не тільки зберегла цю функцію, но й поширила іі. Таким же шляхом пішов белоруський законодатель Ясинський Г.Прокурорський нагляд у ефері економіки.//Юридичний вістник.-1997.-№3.-С.81.

До того ж не можна вважати, що обмеження в новій Конституціі наглядовоі ролі прокуратури є остаточним і беззаперечним. Погіршення стана законності в Украіні може змусити законодателя поновити іі попередній статус.

Згідно з п.4 ст.46 Закону Украіни ,,Пропрокуратуру”,а також з першим розділом Положення про атестацію прокурорського-слідчих працівників прокуратури Украіни, затврдженого Генральним прокурором 19 травня 1992р., прокурори та слідчи підлягають атестаціі один раз у п’ять років.

Це процедура сприяє оптимальній розстановці кадрів і є важливим засобом оцінки ділових якостей останніх, а також усунення недоліків в іх роботі. Завдання атестаціі прокурорсько-слідчих працівників досить об’ємні. Основними з них є такі :встановлення відповідності працівників займаній посаді; формування високопрофесійного кадрового складу; використання кожного працівника відповідно до рівня його діловоі кваліфікаціі; виявлення перспектив використання потенційних здібностей і можливостей працівників, стимулювання іх прагнення до підвищення свого професіоналізму; встановлення можливостей переміщенняпрокурорсько-слідчих кадрів ,,по вертикалі” та ,,по горізонталі”; визначення необхідності підвищення іх діловоі кваліфікаціі та професійноі майстерності; виховання та розвиток у працівників творчоі активності; почуття відповідальності за бездоганневиконання службових обов’язків ; запобіганнякорупціі в органах прокуратури; формуваннякадрового резерву та оптимальне забезпечення функціонального призначення цих органів Сухонос.В. Проблеми атестаціі прокурорських працівників. // Право Украіни.-1998,-№1-С.62-63.

.

Можна виділити дві групи вимог до атестаціі прокурорсько-слідчих працівників а саме:1) вимоги до атестаціі як до процесу ретельноі перевірки роботи останніх, оцінки іх якостей, здібностей та досвіду; 2)вимоги до складення атестаційного документа.

Правозастосовчу діяльність у сфері екологіі здійснюють багато суб’єктів, у тому числі й правоохронні органи нашоі держави, до яких, належить прокурори. Відповідно до ст. 37 Закону Украіни 25 червня 1991р. ,,Про охорону навколишнього природного середовища” органи прокуратури, здійснюючи нагляд за додержанням законодавства в сфері екологіі, застосовують форми і методи, притаманні прокуратурі в цілому: внесення протестів, порушення кримінальних справ, інформування компетентних органів про екологічні правопорушення з боку посадових та інших осіб з метою притягнення іх у встановленому порядку до дисциплінарноі або адмінестративноі відповідальності, звернення до судів або до арбітражних судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіянояноі економічними правопорушеннями. Однак у цій статті головна увага приділена правозастосовчій діяльності органів прокуратури, пов’язаній з цівільно-правовими відносинами Відомості Верховноі Ради Украіни.К.-1991.-№41.-ст.546..

На відміну від контролю, нагляд означає перевірку, а також спостереження з метою перевірки Грошевой Ю.Прокурорський нагляд в Украіні.Уч.посібник-К.,-1993.-С.5.

.Отже, він має більш вузьку сферу застосування, ніж контроль.У класичному вигляді, як самостійний вид контрольноі діяльності нагляд в Украіні представлено як прокурорський нагляд, що є ділльностю прокуратури до додержанню і правильному достосуванню на іі територіі законів.

Завдання прокуратури у сфері еклогіі випливають з іі головноі функціі-здійснення нагляду за точним й однаковим виконанням усіма чинних законів. У межах цих завдань екологічну функцію прокуратури можна охарактеризувати як діяльність по здійсненню наглядуза додержанням і виконанням законів і підзаконних актів у галузі охорони навколишнього природного серидовища, природокористування та забезпечення екологічноі безпеки.

Характерним є те, що прокуратура, сигналізуючи про порушення екологічного законодавства для вжиття відповідних заходів, надсилає матеріали на остаточне вирішення органами державного управління або судом.

Як свідчить досвіт, підхід до питання про відшкодування шкоди, заподіяноі навколишньому природнаму середовищу, має бути ретельним. Це пов’язано насамперед з тим, що приобчисленнізбитків, завданих екологічним об’єктом, органи прокуратури, які керуються при цьому встановленими компетентними органами таксаме, правилами, методикою тощо, що враховують чітко встановлювати ті випадки, коли необхідний висновок екологічноі експертизи, проведення якоі передбачено Законом Украіни від 9лютого 1995р. ,,Про екологічну експертизу”. Крім того, треба враовувати, що на відміну від еконмічноі шкоди, яку в принципі завжди можна відновити, екологічна шкода поділяється на відновну, невідновну, неповно або важковідновну. Сказане вище породжує труднощі при обчисленні збитків Котелевець А. Особливості правозастосовчоі діяльності органів прокуратури у сфері екологіі.//Право Украіни.-1998.-№11.-С.65-67.

.

Досвід переконливо доводить, що якщо за характером порушення екологічного законодавства немає потреби у порушенні кримінальноі справи, з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, повинні займатися органи спеціальноі компетенціі. А прокуратура має подовати ім мітодичну допомогу у цьому питанні.

3) Роль та перспективи діяльностіпрокуратури у формуванні демакратичноі держави.

В Украіні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократіі й створення правові держави. Проходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управлінській, духовній та інших сферах життя суспільства. Однією з головних проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку.

Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захиступрав і законих інтересів громадян, верховенство закону. Криміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія силам правопорядку.

Майже повсюдно, особливо у великих центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю й цинізмом. Злочинність стає більш оргонізованою. Вона є одним з головних факторів, що негативно впливають на забезпечення правопорядку і