также районые и областные советы. В автономной Республике Крым центральными органами государственной власти является Верховный Совет и Совет Министров Автономной Республики Крым.
Судебную власть в Украине осуществляют Верховный Суд Украины, высшие суды специализированных судов, апелляционные и местные суды, специализированные суды.
Особую роль в системе судебной власти Украины принадлежит Конституционному суду, который является единым органом конституционной юриспруденции в Украине, который решает вопросы об соответствии и других правовых актов Конституции Украины и дает официальное толкование Конституции Украины и законов Украины.
Важное Место в механизме Украинском государстве занимают органы прокуратуры, систему которой возглавляет Генеральный прокурор Украины. Согласно с Конституцией Украины прокуратура выполняет такие обязанности:
поддержание государственного обвинения в суде;
в случаях, определенных законом, представляет интересы гражданина или государства в суде;
осуществляет надзор за соблюдением законов органами, которые проводят оперативно-розыскную деятельность, дознания, досудебное следствие;
осуществляет надзор за соблюдением законов при исполнении судебных решений в уголовных делах, а также при применении других способов принудительного характера, связаных с ограничением личной свободы граждан.
С вопросом организации и деятельности государственого аппарата тесно связана теория разделения власти. Она относится к тем политико-правовым доктринам, которые имеют сложную историю своего становления и развития. Традиционно ее связывают с именем Ш.Монтескье (1689-1755), который выработал схему, согласно которой власть в государстве должна быть поделена между законодательными, исполнительными и судебными органами. При этом каждая из властей по отношению к другим самостоятельная и независимая, что исключает возможность узурпации всей власти в государстве каким-либо лицом или отдельным органом государства. Позднее Ж.-Ж.Русо предложил рассмотреть эти три власти как особенные явления единой власти всего народа.
Впервые конституционное закрепление теория разделения властей получила в Конституции США 1787г., в которой от имени всего американского народа были разделены полномочия органов государства – конгресса, президента и подотчетных ему министерств, судов. Кроме этого, эта теория была дополнена системой взаимных «сдержек» и «противовесов». Выясняя отдельные аспекты этой теории, следует помнить, что ныне она претерпела некоторые дополнения. А именно:
В конституциях некоторых государств дополнительно выделили избирательную власть.
В Конституции Алжира 1976г. зафиксирована политическая власть руководящей партии, законодательная – парламенту, исполнительная – президенту и правительству, судебную, контрольную, учредительную, т.е. такую, которая направленна на разработку и внесение изменений в Конституцию.
Иногда эта теория рассматривается с наиболее обширных позиций и тогда говорят про раздел власти между государством и гражданским обществом, т.е. диференцируют власть на политическую, экономическую, идеологическую, массовых движений и т.д.
В последнее время в этой теории начали отводить надлежащее место ее социальным, организационным, юридическим и другим аспектам Копейчиков В.В. Загальна теория гос-ва и права. К.: Юринком, 1997. С.90..
Науковий підхід до вирішення питання щодо місця прокуратури потребує серйозного аналізу функціонування правоохороних органів, зокрема прокуратури, в більшості європейських країн. Наприклад, прокуратура Словацької Республіки та Угорщини – самостійні органи, неподпорядковані виконавчій владі. У Польщі та Австрії прокурори підпорядковані міністрові юстиції. В інших європейських країнах це питання вирішується по-різному. Від виконавчої влади, незалежні прокурори в Білорусі, Латвії, Росії, Португалії та Македонії. Навпаки, підпорядковані виконавчій владі прокурори Німеччини, Франції, Данії, Голандії. Поряд існують ще дві моделі.
В Іспанії, Албанії, Болгарії, Хорватії прокуратура входить до складу судової влади, а у Швеції прокуратура хоча і є частиною виконавчої влади – не підпорядкована міністру юстиції. Повне підпорядкування прокуратури законодавчій владі має свою перевагу у високому ступені незалежності прокурорів від будь-яких органів. Але поряд з цим має також і недоліки в надмірній юридичній владі прокурорів.
Кожна спроба створити щонайнезалежнішу систему пов’язана із забезпеченням її незалежного функціонування. Гарантія свободи має бути збалансована гарантією проти сваволі. Незалежність і відповідальність мають бути врівноважені. Підпорядкованність всіх прокурорів Генеральному прокуророві України і його відповідальність перед парламентом будуть гарантувати потужний баланс незалежності і контролю.
Повне включеня прокуратури до складу виконавчої влади несе в собі небезпеку впливу з боку останньої на прокуратуру та служіння її політичній меті і базовим політичним поглядам Уряду. Тим більше, що на перспективу все слідство перейде в підпорядкування відповідних структур виконавчої влади. Крім того, міліцією, яка здійснює оперативно-розшукову діяльність, також керує представник виконавчої влади – Міністр внутрішніх справ.
Виходячи з вимог Конституції України щодо самостійності прокуратури як державної системи, правове положення прокуратури в пректі нового Закону України про прокуратуру, слід визначити як щось середнє між виконавчою і судовою владою. Таке становище прокуратури дає об’єктивну можливість виконувати незалежний нагляд за законністю органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю та проводять оперативно-розшукову діяльність, а також адміністраціями місць позбавлення волі Шумський П.В.Прокуратура України, Київ, «Вентурі», 1998, с.9-10..
Такими засобами є встановлення різних строків повноважень парламенту, президента і призначеня різних дат їх виборів, право парламенту на дострокове припинення повноваження президента країни (право імпічменту), право президента на розпуск парламенту в разі його неспроможності вирішувати найважливіші питання суспільного і державного життя, спільне призначення президентом і парламентом вищих посадових осіб держави, підписання президентом країни законодавчих актів, прийнятих парламентом і т.д.
Ідея розподілу влад вперше знайшла своє відтворення в історично відомому документі “Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорізького”, написаному П.Орликом ще у 1710р.
У відповідності з Конституцією України в цій статті не лише закріплений поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, а й закріпляється важливе положення про те, що органи, які уособлюють ту чи іншу гілку влади, здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч.2 ст.6)
Кожна гілка влади повинна чітко, компетентно