Перед прийняттям в якостi застави того чи iншого майна, вiдповiдним службам банку необхiдно встановити наступне:

- фактичну наявнiсть застави;

- лiквiднiсть застави;

- встанволення права власностi;

- вiдображення в бухгалтерських документах

По результатах перевiрки оформляється акт перевiрки. В силу застави кредитор по забезпеченiй заставi зобов'язанню (заставодержатель) має право у випадку невиконання боржником цього зобов'язання отримати задоволення iз вартостi закладеного майна переважно перед другими кредиторами особи, якiй належить це майно (заставодавця) за вилученнями, встановленими законом.

Учасниками заставного зобов'язання є:

1) заставодавець -- сторона, що надає майно в забезпечення виконання кредитного зобов'язання. В якостi заставодавця може виступати як сам боржник, так i третя особа. Головне для банка -- встановлення права власностi на заставу. Якщо майно пiд заставу передається неуповноваженою особою (суб'єктом), то такий договiр вважаєтьяс недiйсним. Заставлятися може i право вимоги.

2) заставодержатель. В якостi заставодержателя завжди виступає кредитор по забезпеченому заставою зобов'язанню (в тому числi банк). Вiдповiдно до ст.623 ЦК України в якостi застави можуть бути будь-якi речi, а також права (окрiм обмежень, вказаних ранiше).

Будь-який банк розглядає заставу не лише з позицiї юридичного забезпечення, але й з точки зори економiчного забезпечення, тобто її лiквiднiсть i можливiсть швидкої реалiзацiї.

Розмiр забезпечення визначається за згодою сторiн. При цьому банк виходить з того, що застава повинна забезпечувати вимоги заставодержателя до момента задоволення цих потреб. До цiєї суми включається:

а) власне сума кредиту;

б) сума процентiв, нарахованих за весь термiн користування кредитом;

в) сума, що складає нустойку, пiдвищеннi вдсотки, якщо їх утримання передбачене кредитним договором;

г) покриття збиткiв, що виникли в зв'язку з невиконанням позичальником кредитного зобов'язання;

д) витрати банку при зверненнi до арбiтражного суду (суду) в розмiрi вiдповiдного мита;

е) витрати, пов'язанi з реалiзацiєю заставленого майна.

Законом передбаченi жорсткi вимоги до форми договора застави. Вiн не має бути укладений в простiй письмовiй формi. Договiр iпотеки повинен завiрятися нотарiально i реєструватися в порядку, встановленому для реєстрацiє угод з нерухомiстю.

В обов'язковому порядку в договорi застави вказуються наступнi данi:

- предмет застави, його характеристика;

- вартiсть застави;

- договiр пiд який оформляється закладове зобов'язання;

- розмiр забезпеченого заставою кредита (з врахуванням процентiв, пенi тощо);

- строк погашення зобов'язання;

- вид застави;

- адресу знаходження застави.

Договiр застави завiряється вповноваженими на це засновничими документами особами. При цьому треба враховувати можливу наявнiсть певних обмежень в застановчих документах сторiн при пiдписання подiбних договорiв. Вiдповiднi служби банка супроводження кредитного договору повиннi проводити перевiрку наявностi закладного майна.

"У випадку невиконання або неналежного виконання боржником по кредитному договору своїх обов'язкiв перед банком, останнiй набуває право повернути стягнення на закладене по даному зобов'язанню майно для задоволення своїх потреб" ст. 194 ЦК України.

В ст. 243 ЦК України передбачена обставина, коли в правi на звернення стягнення на закладене майно може бути вiдмовлено -- якщо скоєне боржником порушення незначне i розмiр вимог явно не вiдповiдає вартостi закладеного майна (наприклад змiна адреси позичальника, змiни в засновницьких документах позичальника, склад засновникiв тощо).

За рiшенням суду стягнення накладається на:

1) рухоме майно, якщо воно не передбачено в договорi;

2) нерухоме майно;

3) якщо для укладання договору про заставу необхiдний дозвiл iншої особи ст. 196 ЦК України;

4) предметом застави є майно, яке має значну культурну, художню, iсторичну або iншу цiннiсть;

5) заставодавець вiдсутнiй i мiсцезнаходження його невiдоме.

Без звернення до суду проводиться стягнення:

1) рухомого майна, якщо це передбачене договором;

2) нерухомого майна на пiдставi нотарiально завiреної згоди сторiн, укладеної пiсля виникнення пiдстав для звернення стягнення на заклад;

Шляхами реалiзацiї майна, на яке звернено стягнення є:

- публiчнi торги-аукцiони;

- комiсiйна реалiзацiя;

Поєднання цих способiв передбачено в законодавнсвi України (строк 2 мiсяцi). Пи таннями реалiзацiї заарештованого майна займається Центр по реалiзацiї майна при управлiннi юстицiї України.11 Халява С. Прибутковість і ліквідність комерційних банків та управління грошовою позицією. // Вісник НБУ, №5, 1997, с.34.

На сьогоднішній день досить актуально постає проблема забезпечення необхідного рівня ліквідності об`єктів застави, яка пов`язана з необхідністю зниження рівня ризиків у кредитній політиці банків. Велика частина кредитного портфеля банків – це прострочені та пролонговані кредити (споживчий кредит теж не є винятком).

Відсутність обгрунтованої ефективної системи визначення обсягу кредиту від вартості об`єкта застави, а також забезпечення необхідного рівня його ліквідності сьогодні є важливою проблемою, яка потребує вирішення.

Розглянемо деякі основні теоретичні положення, на яких базуються подальші міркування і висновки, що стосуються даної проблеми:

“Справедлива ринкова вартість – найбільш вірогідна ціна, за яку об`єкт може бути проданий на відкритому конкурентному ринку за наявності всіх ознак чесної угоди і за відсутності нетипових умов фінансування з урахуванням того, що термін реалізації об`єкта повинен бути при цьому розумно довгим”. “Розумно довгий період реалізації об`єкта – період реалізації об`єкта за умови, що він запропонований за справедливою ринковою вартістю на відкритому ринку, який є прийнятно довгим із точки зору типового продавця, або типовий період реалізації такого типу активів, якщо він є близьким до вищезгаданого”.

Як пояснюють тлумачні словники, вартість об`єкта – це міра корисності або здатності задовольнити якусь потребу, тобто поняття суб`єктивне залежне