- в кредитному договорi, оформленому в письмовому видi, вказанi конкретнi суб'єкти (кредитор i позичальник);
- коштовний характер кредитного жоговора забезпечує отримання банками прибутку (тобто нарахування вiдсоткiв), укладання кредитного договора неможливо без таких компонентiв як строк уплати кредита (строковiсть), забезпеченстi вредита (застава, доручення, гарантiя тощо);
- найбiльш складна проблема в сучаснiй кредитно-фiнансовiй системi України -- проблема неповернення кредитiв. В зв'язку з цим, завдання впорядкування нормативної бази в законодавствi держави (складання банкiвського кодексу) стало наiбльш гострим.
В зв'язку з вищесказаним слiд вiдмiтити необхiднiсть посилення цивiльно-правової та кримiнальної вiдповiдальностi в галузi кредитних вiдносин.
Оскільки банки України, та і взагалі кредитні установи, працюють у сфері ризику, то тут важко планувати і прогнозувати конкретно на певні періоди. Треба враховувати дію зовнішніх факторів, які впливають об’єктивно на банківську діяльність. Але банки працюють у сфері керованого ризику. Тому, я вважаю, що саме за допомогою чіткого законодавства та нормативних актів, на які покладена функція врегульовувати певні кредитні відносини можна якщо не нівелювати, то хоча б зменшити до мінімуму непередбачувані і небажані ризикові ситуації.
Також для українських банків зараз актуально забезпечити ринкову дисципліну. Саме дотримання її має бути обов’зкове всіма суб’єктами ринку. Нажаль наша тепрішня законодавча база, що стосується банківської сфери, має більше фіскальний, ніж стимулюючий характер. Це не спонукає банки до розширення своєї діяльності, вбиває в корені всі нові починання та ідеї. Тому важливо звернути увагу насамперед на потреби банків, на те, як ефективно забезпечити їхню діяльність, щоб добре працювало народне господарство. Адже банки - «кровоносні судини» економічного організму. Життєздатність і процвітання економіки не може бути без добре налагодженої банківської системи.
Судова практика показує, що часто судовi рiшення на користь кредитора дуже часто на практицi бувають малоефективними. Це пов'язано з багатьма причинами: наприклад - черговiсть виконання вимог по кредитора по кредитному договору вiдносяться вiдповiдно до ст. *** ЦК України лише в четверту чергу, а в свою чергу, враховуючи сучасний фiнансовий стан багатьох пiдприємств ставить пiд сумнiв реальне виконання судового рiшення; значна завантаженiсть судiв в багатьох випадках є причиною неприйняття оперативних заходiв (в тому числi "забезпечення позову"), що в кiнцевому рахунку вiдбивається на ефективностi при виконаннi судових рiшень.
Список використаних джерел та літератури