слідчу дію, в якій він брав участь. Особа, яка провадить дізнання, і слідчий повинні своєчасно повідомити адвоката про час і місце провадження слідчих дій. які виконуються з участю підозрюваного або обвинуваченого чи за клопотанням захисника. Останній зобов'язаний своєчасно з'явитися для участі у провадженні тих процесуальних дій. в яких його участь є обов'язковою. В разі неявки захисника слідчі дії. в яких його участь не є обов'язковою, провадяться без нього (ч.4 . 5.6 і 7 ст.48 КПК).
При проведенні експертизи обвинувачений і його захисник мають широкі права. Адвокат вправі заявити відвід експертам, клопотатися про призначення додаткових і повторних експертиз, ставити додаткові питання експерту. Порушуючи клопотання про призначення експертизи, адвокат зазначає в ньому, які питання необхідно вирішити експерту. Слідчий зобов'язаний задовольнити таке клопотання, якщо обставини, які підлягають з'ясуванню, мають значення для справи. Слідчий і прокурор повинні дуже уважно відноситись до таких клопотань, бо необґрунтована відмова в провадженні експертизи на попередньому слідстві веде до неповноти доказового матеріалу1.
1 Саркисянц Г.П. Участив защитника на предварительном следствии. Ташкент, 1966. С.91
При ознайомленні з матеріалами справи адвокат зобов'язаний перевірити, чи додержаний встановлений законом порядок призначення і проведення експертизи, а також врахувати всі обставини, які могли вплинути на достовірність висновку експерта. в). Заявлення клопотань.
Одним з найбільш дійових засобів, який дозволяє адвокату виконувати свої професійні обов'язки в кримінальному процесі, є заявлення клопотань. З їх допомогою він доводить до відома слідчого, прокурора свою думку про доведеність обвинувачення, обґрунтованість кваліфікації, доцільність прийняття конкретних процесуальних рішень, сприяє збиранню, перевірці та оцінці доказів.
Клопотання адвоката - це письмове або усне офіційне його звернення до осіб, які уповноважені здійснювати кримінально-процесуальну діяльність по доказуванню і приймати рішення по справі, про вчинення цими особами дій, що входять до їх компетенції, спрямоване на захист прав та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого. Заявлення клопотання адвокатом е однією з форм його участі в доказуванні і впливу на вирішення справи. Перед тим, як заявити клопотання, у адвоката має сформуватися тверда переконаність в тому, що воно не потягне за собою погіршення становища підзахисного. Адвокат також повинен з'ясувати його думку про необхідність заявлення клопотання, узгоджує з ним зміст, повідомляє про те, як можуть бути використані в інтересах захисту дані. одержані в результаті клопотання, які рішення в справі можуть бути прийняті за клопотанням.
В клопотаннях адвоката можуть ставитися питання про витребування і приєднання до справи документів і предметів, про
виклик нових свідків, проведення допитів, очних ставок та інших слідчих дій, про скасування або зміну запобіжного заходу, про закриття справи тощо.
Клопотання, заявлені захисником, повинні бути обґрунтовані. Обґрунтованість виражається в їх мотивації, тобто в клопотанні вказується для встановлення чи перевірки яких обставин справи вимагається провести ту чи іншу слідчу дію, чому необхідно прийняти те рішення, яке пропонує захисник. Клопотання адвоката можуть стосуватись перекваліфікації дій обвинуваченого.
Слідчий зобов'язаний розглянути клопотання адвоката про виконання будь-яких слідчих дій в строк не більше трьох діб і задовольнити його, якщо обставини, про встановлення яких заявлено клопотання, мають значення для справи (ч.І ст. 129 КПК). г). Подання доказів.
Встановлення доказів в кримінальному процесі здійснюється шляхом доказування обставин, які складають предмет дослідження по даній кримінальній справі. Адвокат, як учасник процесу, вправі подавати докази, брати участь при провадженні слідчих дій. які дозволяють встановити докази, заявляти клопотання про витребування і приєднання до справи доказів.
Адвокат бере активну участь у збиранні доказів. Однак закон не наділяє адвоката правом здійснювати слідчі дії. які є основним способом збирання доказів, бо це за чинним законодавством є виключною компетенцією слідчих органів, прокурора. Але він має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази, зокрема:
- запитувати і одержувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх
згодою;
- ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;
- отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань (ст.6 Закону про адвокатуру, ч.З ст.48 КПК).
Адвокат вправі одержувати різного роду документи (довідки. характеристики, копії договорів, накладних і ін.) і предмети від обвинуваченого, його родичів і інших осіб. Однак при цьому треба мати на увазі, що документи або предмети, зібрані та пред'явлені адвокатом, ще не є доказом, вони повинні бути визнані такими у встановленому законом процесуальному порядку. Ці документи, а також предмети, що можуть мати значення для справи як речові докази, адвокат повинен подати слідчим органам, прокурору, які, приєднавши до кримінальної справи, використовують їх як джерела доказів.
Письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, не замінюють висновків експертів, але можуть бути використані для оспорювання обвинувальної версії, для обґрунтування клопотання захисника про призначення експертизи або для спростування висновків проведеної експертизи.
Адвокат оцінює докази з метою захисту обвинуваченого. Перш ніж подати докази, перш ніж заявити клопотання про приєднання до справи чи витребування доказів адвокату потрібно оцінити ці докази за своїм внутрішнім переконанням з метою встановлення обставин, які виправдовують обвинуваченого чи пом'якшують його відповідальність. Цей обов'язок адвоката випливає із заборони
робити що-небудь на шкоду обвинуваченому. Адвокат не вправі подавати докази, які погіршили б становище обвинуваченого в процесі, а для того, щоб з'ясувати, які докази погіршують становище обвинуваченого, а які - ні, їх