за все, основним змістом цього поняття, а в другому про безпорадний стан потерпілої дійсно свідчить сам її вік. У юридичній лдітературі давно пропонувалося встановити вік, недосягнення якого розглядалося б як презумпція наявності безпорадного стану потерпілої, і вже тоді за орієнтир було взято не 14, а 12 років. З урахуванням розвитку соціуму та його окремих індивидів слід також звертати увагу на особливості розвитку кожної окремої потерпілої, бо навіть у віці 12 років дівчина може або зовсім не уявляти, що собою являє інтимна сфера людського життя, або бути вже в фізичному розумінні жінкою і дійсно давати добровільну згоду на статеві зносини. Від цих відмінностей залежить і психічне відношення потерпілої до скоєного злочину та наслідки пережитого для неї, як і взагалі у всіх жертв згвалтування.
Висновки
Написавши роботу, зітхнувши з полегшенням і дозволивши собі трохи вільніший стиль, ми вже вкотре замислилися: чи досягли ми мети своєї роботи, чи довели собі і ще комусь актуальність цієїтеми, і чи потрібно було витрачати стільки часу і паперу...?
Здається, всім, хто хоча б один раз стикався у житті зі страшною історією згвалтування і ознайомлювався потім зі змістом ст.117 ККУ, ставало досить зрозумілим, що в нашому суспільстві соціальна захищенністьжінки не забезпечується навіть на папері. І що не треба розмахувати руками, вказуючи на недорліки законодавства і законодавця, а робити щось хоча б тоді, коли лихо - "згвалтування" вже сталося. Ніякі курсові роботи студентства, мудрі думки вчених-криміналістів чи навіть окремі випадки злочинної діяльності не зможуть змінити щось у звичному строї нашого життя. Ніхто не стане на захист згвалтованої дружини, чоловік якої знає це наперед. Ніхто не доведе суду, що чоловік, який прийшов до цього суду задопомогою, може бути жертвою згвалтування. У кращому випадку він отримає "захист від посягань на його честь та гідність" та піде додому із почуттям посрамленності та непотрібності своїй державі. Нам, як людям, що через пару років поповнять лави юристів, дуже хотілося б щось змінити, забезпечити своєму народові захист від злочинних посягань всілякого роду, і зараз ми знаємо ( чи нам так здається) як це зробити, а чи зможемо у майбутньому здійснити свої мрії та бажання в дечому залежить і від моеї держави.
Може, не так треба було закінчувати свою роботу і не таких висновків чекали від нас суворі викладачі, але невже не краще за мене скажуть рядки відомого сина України: "І хай засяє, немов сонце, щаслива жінка - моя країна; і хай засяють, як її яскраві промені, наші жінки - матері, дружини, доньки..."
Перелік посилань
[1] Люблинський П.И. Преступления в области половіх отношений. – М., 1965
[2] Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред.П.С.Матишевського та інш.- К., 1999
[3] Российское уголовное правоё Особенная часть / Под ред. В.Н. Кудрявцева, А.В.Наумова.- М., 1997
[4] Никифоров Б.С. Уголовное законодательство Республики Индии (Очерк).- М., 1958
[5] Современное зарубежное уголовное право / Под ред. А.А.Пионтковского.Т.1.- М., 1957
[6] Современное зарубежное уголовное право / Под ред. А.А.Пионтковского.Т.3.- М., 1961
[7] Гельфер М.А. Уголовное право зарубежных социалистических стран. – М., 1978
[8] Лейленд П. Кримінальне право: Злочин, покарання, судочинство (Англійский підхід) . – К., 1996
[9] Позднякова М.Е., Рыбакова Л.Н. Преступная страсть // Социалогические исследования, 1989 № 4
[10] Бажанов М.И. Уголовное право Украины: Конспект лекций. – Днепроп., 1992
[11] Советское уголовное право: Особенная часть / Под ред. В.Д. Меншагина. – М., 1975
[12] Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред. П.С. Матишевського та інш. – К., 1999
[13] Синягин Ю., Соловьев О. Несовершеннолетние потерпевшие // Народное образование, 1993 № 9/10
[14] Мирцхауз О.Г. Может ли ? [Виктимное поведение жертвы изнасилования] .- София., 1974
[15] Кримінальне право України. Загальна частина / Бажанов М.І. . – Х., 1996
[16] Игнатов А.Н. Ответственность за насильственное совершение действий сексуального характера // Советская юстиция, 1991, № 12
[17] Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред.П.С.Матишевського та інш.- К., 1999
[18] Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против личности в Уголовном Кодексе УССР и судебной практике. – Х., 1987
[19] Шаргородский М.Д. Ответственность за преступления против личности. – Л., 1953
[20] Кони А.Ф. Резюме по делу Веры Засулич. Сочинения. Т. 2. – 1962
[21] Антонян Ю.М. Сексуальный убийца Чикатило: попытка психоаналитического объяснения // Государство и право, 1993 № 7
[22] Синягин Ю., Соловьев О. Несовершеннолетние потерпевшие // Народное образование, 1993 № 9/10
Використана література
Конституція України. – К., 1998
Кримінальний Кодекс України. – К., 1999
Проект ККУ, підготовлений за завданням Комітету ВРУ з питань правопорядку і законності. // Іменем закону, 1994 № 4
Проект ККУ, підготовлений КМУ // Іменем закону, 1994 № 50
Про судову практику у справах про згвалтування та інші статеві злочини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 4
Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза живых лиц. – М., 1968
Андреева Л.А. Состав преступления изнасилования в советском уголовном праве . – Л., 1963
Бажанов М.И. Уголовная ответственность за преступления против личности. – К., 1977 стр.30-34
Бажанов М.И. Уголовное право Украины: конспект лекций. – Днепроп., 1992
Гельфер М.А. Уголовное право зарубежных социалистических стран. – М., 1978
Загородников Н.И., Игнатов А.Н. Преступления против личности.- М., 1962
Игнатов А.Н. Квалификация половых преступлений. –М., 1974
Кони А.Ф. Резюме по делу Веры Засулич.Сочинения. Т.2 – М., 1962
Коржанський М.Й. Кримінальне право України. Особлива частина. – К., 1998
Кримінальне право України. Загальна частина