Вище зазначалося, що у Конвенціях містяться лише загальні зобов'язання держав щодо заходів покарання за участь у незаконному обігу наркотичних засобів, психо-тропних речовин і прекурсорів. У ст. 36 Єдиної конвенції 1961 р. зазначається, що серйозні злочини підлягатимуть "відповідному покаранню", зокрема, тюремним ув'язнен-ням або іншим способам позбавлення волі. Така ж вимога міститься у ст. 22 Конвенції 1971 р. За змістом ч. 4 ст. З Конвенції 1988 р. за дії, пов'язані зі збутом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, повинно пе-редбачатися застосування санкцій, які враховують серйоз-ний характер цих правопорушень, таких як тюремне ув'язнення та інші види позбавлення волі, штрафні санкції та конфіскація. У ч. 6 цієї ж статті рекомендується забезпечувати кримінальне переслідування для досягнення максимальної ефективності правоохоронних заходів щодо цих правопорушень і з належним урахуванням необхідності за-побігання вчиненню таких правопорушень.

Прагнучи не зашкодити принципу суверенітету держав, у всіх трьох Конвенціях застерігається, що держави не зобов'язані вживати передбачених у Конвенціях заходів кримінального характеру, окрім таких, що відповідають їх конституційним положенням, правовій системі та на-ціональному законодавству (ч. 2 ст. 36 Єдиної конвенції 1961 р., ч. 2 ст. 22 Конвенції 1971 р. та п. "с" ч. i ст. З Конвенції 1988 р.).

Ось чому питання про надання судам можливості вино-сити суворі покарання за тяжкі злочини і помірні покарання за менш небезпечні злочини у сфері нелегального обігу наркотичних засобів, психотропниих речовин і прекурсорів належить до компетенції кожної окремої держави. Країни, правова система яких не передбачає пом'якшуючих обста-вин, що дозволяють судам виявляти гнучкість у визначенні строків позбавлення волі та розмірів штрафу, повинні передбачити мінімальні й максимальні покарання, які з урахуванням їх правової системи дозволятимуть виносити за кожне правопорушення покарання, відповідне його тяжкості.

Необхідно звернути увагу і на те, що у Конвенціях немає кримінально-правової норми у розумінні поєднання трьох елементів — гіпотези, диспозиції та санкції. У ст. 36 Єдиної конвенції 1961 р., ст. 22 Конвенції 1971 р., ст. З Конвенції 1988р. називаються лише окремі види дій, за які Сторони повинні передбачити покарання у своєму кримінальному законодавстві.

Конвенція 1988 р., присвячена проблемі боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, містить вичерпний перелік кримінальне караних дій на даний період часу. Ними є:—

виробництво, виготовлення, екстрагування, приготу-вання, пропонування з метою продажу, розповсюдження, продаж, поставка на будь-яких умовах, посередництво, пе-ревезення, транзитне переправлення, транспортування, імпорт або експорт будь-якої наркотичної речовини чи будь-якої психотропної речовини на порушення положень Єдиної конвенції i96i р. та Конвенції 1971 р. (підп. "і" п. "а" ч. 1ст. З Конвенції 1988 р.');—

культивування опійного маку (будь-які сорти снотво-рого маку — М.Х., М.Х.), кокаїнового куща або рослини каннабіс з метою виробництва наркотичних засобів на по-рушення положень Єдиної конвенції i96i р. (підп. "11" п. "а" ч. 1);—

зберігання або купівля будь-якого наркотичного засо-бу чи психотропної речовини для будь-якого з видів діяль-ності, перелічених у підпункті "1 (підп. "111 п. "а" ч. 1);—

виготовлення, транспортування або розповсюдження обладнання, матеріалів або речовин, зазначених у Таблиці І і Таблиці II (Конвенція 1988 р. — М.С., М.Х.}, коли відомо, що вони призначені для використання з метою незаконного культивування, виробництва або виготовлення наркотич-них засобів чи психотропних речовин (підп. "1у" п. "а" ч. 1);—

організація, керівництво або фінансування будь-яких правопорушень, перелічених у підпунктах "і", "іі", "іїі" або "iv" (підп. "v" п. "а" ч.1);—

конверсія або переведення власності, коли відомо, що така власність одержана в результаті будь-якого правопо-рушення чи правопорушень, визнаних такими відповідно до п. "а" ч. 1 (М.С., М.Х.), або в результаті участі в такому правопорушенні, з метою приховання чи утаювання незаконного джерела власності, або з метою надання допомоги будь-якій особі, яка брала участь у вчиненні такого правопорушення чи правопорушень, з тим, щоб вона могла ухилитися від відповідальності за свої дії (підп. "і" п. "Ь" ч. 1);—

приховання або утаювання дійсного характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, перемі-щення, дійсних прав щодо власності або її належності, коли відомо, що така власність одержана в результаті правопорушення чи правопорушень, визнаних такими відповідно до п. "а" ч. i (М.С., М.Х.), або в результаті участі у такому правопорушенні чи правопорушеннях (підп. "іі" п. "Ь" ч. 1);

(

п. "с" ч. i);

володіння обладнанням, матерілами чи речовинами, зазначеними у Таблиці І та Таблиці II, коли відомо, що вони використовуються або призначені для використання з метою незаконного культивування, виробництва чи виго-товлення наркотичних засобів або психотропних речовин (підп. "іі" п. "с" ч. 1);—

публічне підбурювання чи спонукання будь-якими засобами інших осіб до вчинення будь-якого з правопору-шень, визнаних такими відповідно до цієї статті (ст. З — М.С., М.Х.), або до незаконного використання наркотич-них засобів чи психотропних речовин (підп. "ііі" п. "с" ч. 1);—

участь, причетність або вступ у злочинну змову з метою вчинення будь-якого правопорушення з числа ви-знаних такими відповідно до цієї статті (ст. З — М.С., М.Х.), спроби вчинити таке правопорушення, а також пособництво, підбурювання, сприяння або давання порад при їх вчиненні (підп. "іу" п. "с" ч.1);—

зберігання, придбання або культивування будь-якого наркотичного засобу чи психотропної речовини для особистого споживання на порушення